Вляпався у… вапняки

Знайомлячись із матеріалами цієї судової справи, мимоволі згадуємо знамениті слова Мічуріна: "Ми не можемо чекати милостей від природи. Взяти їх у неї - наше завдання!". Щоправда, у контексті описаної нижче ситуації ця фраза повинна була б звучати дещо по-іншому: "Ми не можемо чекати милостей від Мінприроди..." І промовити її мав усі підстави керівник шляхово-будівельного підприємства із Крижополя Григорій С.
Річ у тім, що для ремонтно-будівельних робіт на дорожньому полотні потрібні природні матеріали: де ями засипати, де узбіччя підрівняти тощо. В усі попередні роки питання вирішувалось само собою: підприємство зверталось до Міністерства екології і природних ресурсів і отримувало спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин. В нашому випадку використовувалось родовище вапнякових природних матеріалів поблизу села Джугастра того ж району. Коли дозвіл закінчувався, то адміністрація суб\'єкта господарювання знов зверталась до державного органу, і термін дозволу продовжували.
Так директор зробив і цього разу. Заздалегідь - за дев\'ять місяців до закінчення строку ліцензії! - він подав необхідний пакет документів до міністерства. Однак місяці збігали за місяцями, "нагорі" відбувалась велика реорганізація, тож, ясна річ, що для міністерських чиновників потреби шляхово-будівельного підприємства із віддаленого району стояли далеко не на першому плані. Коли настав "час Ч", з Києва ще так і не надійшли папери з необхідним дозволом. (Як з\'ясувалося згодом під час перевірок, підприємство не виконало умов, необхідних для отримання такого дозволу!)
І директор розпорядився продовжувати вивезення з родовища вапнякових матеріалів, сподіваючись, що ліцензія от-от надійде, а фактично порушуючи чинне законодавство, яке не дозволяє розробляти надра без відповідного дозволу. Потяглись місяці за місяцями: папери зі столиці не приходили, а вапняки з кар\'єру вивозились: у вересні 2012 року - 9,2 тонни, у жовтні - 9,9 тонни, і так далі. Загалом до кінця року підприємство незаконно вивезло корисні копалини на суму понад 59 тисяч гривень.
Як встановила Вінницька природоохоронна прокуратура, в діях Григорія С. містився склад злочину, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України "Службова недбалість", оскільки неналежне виконання керівником своїх службових обов\'язків заподіяло істотну шкоду державним інтересам. Відтак директор став фігурантом кримінального провадження, яке дістало своє завершення у Крижопільському районному суді.
Оскільки підсудний свою вину визнав повністю і підписав акт про визнання винуватості, а також частково відшкодував завдані збитки, то покарання не було суворим: його оштрафували на суму 4250 гривень.
Однак на практиці описане вище порушення законодавства виллється для Григорія С. у набагато більшу суму, оскільки йому доведеться компенсувати і решту завданих державі збитків.
 


Леонтій Краснопільський



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1003

Дорожньо-транспортна пригода за участі велосипедиста та автомобіля « Fiat Scudo» сталась 5 листопада у Бершаді. У результаті аварії ...

452

Увечері п’ятого листопада камери ситуаційного центру відеоспостереження Ситуаційного центру зафіксували ДТП із потерпілими на ...

370

Вагому суму в 454,8 мільйонів гривень перерахували платники податків області на модернізацію та реформування української армії впродовж ...

362

Вінницький відділ поліції ГУНП у Вінницькій області встановлює особу невідомого чоловіка, тіло якого знайшли на платформі ...

361

Кандидат технічних наук, доцент кафедри електроніки та наносистем Вінницького національного технічного університету Олена Жагловська...