Ірина Павловська: "Найкращий спосіб зробити дітей хорошими, це зробити їх щасливими"

Ірина Павловська: "Найкращий спосіб зробити дітей хорошими, це зробити їх щасливими"

Ірина Павловська працює вихователем дошкільного закладу №35 двадцять років. Вона є співавтором освітніх проектів, які неодноразово були представлені на міських конкурсах, міжнародних виставках і отримали високу оцінку. Так, наприклад, освітній проект "Допитливим малюкам", до якого ввійшли авторські напрацювання Ірини Анатоліївни, у 2013 році став володарем "Подільської Вікторії". До того ж, Ірина Павловська здобула звання "Кращий вихователь-2013".
Цікавим є те, що пані Ірина є і автором навчальної анімації. Колеги Ірини Павловської кажуть, що вона - дуже творча особистість, яка любить дітей і поважає колектив.
Робочий день виховательки розпочинається о 7:30. Але на роботу потрібно прийти раніше, аби підготуватися до приходу малечі. Дітей, батьків Ірина Анатоліївна завжди зустрічає з усмішкою, незважаючи на настрій чи проблеми, і дітки відплачують тим же.
- Ірино Анатоліївно, чому вирішили стати вихователем?
- Що буду педагогом, я знала ще у дитинстві. "Школа" - це була моя улюблена гра. Я писала та малювала крейдою всюди, починаючи від асфальту і закінчуючи надписами на будівлях. До речі, я впіймала себе на думці, що ніхто ніколи за це не сварив. Пригадую, як раділа, коли в мене з\'явився "справжній журнал", як у вчительки, у якому виставляла оцінки, котрі отримали мої "учні". Мені настільки все це подобалось.
А от до дошкільного закладу, на жаль, я не ходила, і тому не зовсім мала уявлення про нього. Проте коли до дитячого садочка пішов мій молодший брат, я відчула цей затишок, тепло, казкову атмосферу, яка мене справді заполонила. Мабуть, тоді і вирішила, що стану саме вихователькою. Можливо, це доля, адже матуся подарувала мені моє ім\'я на честь своєї улюбленої вчительки. На жаль, я не була особисто знайома з цією людиною, але, певно, разом з ім\'ям передалася любов до дітей і професії.
- Пам\'ятаєте, коли вперше прийшли на роботу, які тоді Вас переповнювали відчуття?
- Такі відчуття справді запам\'ятовуються на все життя: це і радість, і хвилювання водночас. Свої перші кроки вихователя я робила у підготовчій до школи групі. Звісно, цієї впевненості та досвіду, який я маю зараз, мені тоді не вистачало. Чарівним місточком стало те, що діти особливо люблять молодих вихователів, а я, у свою чергу, дуже люблю дітей. Любов дітей, повага та довіра батьків, чудовий колектив - все це допомогло мені залишити хвилювання у минулому, набути впевненості у своїх силах. Іноді задумуюсь: "Які вже дорослі мої перші випускники…" У моєму рідному дошкільному закладі в мене було шість випусків.
- Чому вирішили взяти участь у конкурсі "Кращий вихователь 2013"?
- Такі конкурси сприяють росту професійної майстерності й самовдосконаленню. Хотілося перевірити свої фахові здібності і поділитися напрацюваннями з колегами. Саме завдяки таким конкурсам є можливість продемонструвати, скільки талановитих та творчих педагогів працює у дошкіллі: це не лише конкурсантки, а й педагогічні колективи, у яких ми працюємо. Я не вважаю, що це особисто моя перемога. Це - перемога нашого великого і дружного колективу: педагогічного, дитячого і батьківського. На жаль, не в кожній родині є така взаємодопомога, підтримка та взаєморозуміння, як у нашому дитячому садку, а це дуже важливо. Взагалі, на мою думку, у цьому конкурсі немає переможців і переможених, адже усі здобули безцінний досвід, обмінювалися знаннями, враженнями.
- Як готувалися до конкурсу?
- Конкурс проводився у чотири етапи, відповідно готуватись потрібно було до кожного з них. Під час першого етапу проведено тестування з теорії і методики виховання, експрес-опитування, психологічне тестування. Другий етап - представлення власного інноваційного досвіду. Тема досвіду, який представляла - "Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку засобами ейдотехніки". Третій етап - проведення заняття з дітьми у дошкільному закладі. І четвертий, заключний, етап - творчий. Він проводився у Вінницькому міському палаці дітей і юнацтва. Потрібно було представити візитку, домашнє завдання й уподобання. У цьому мені допомагали і колектив, і діти, і батьки.
- Що таке взагалі ейдотехніка, як вона допомагає у навчанні і вихованні дошкільнят?
- Ейдотехніка - це новий підхід до освітніх і виховних технологій, який дає змогу кожній дитині комфортно, легко та із задоволенням отримувати нові знання. Завдяки ейдотехниці у дітей розвивається пам\'ять, уява, асоціативно-образне мислення, збагачується словниковий запас, розширюється кругозір.
Пам\'ять кожного з нас є винятковою, варто тільки дізнатися про її можливості, навчитися її використовувати. У дітей дошкільного віку вона дуже активна - і цим варто скористатися. Основа пам\'яті - уявлення. Тому потрібно спрямовувати дитину на використання своєї уяви, подавати нові знання через знайомі дітям образи. У дошкільнят мислення наочно-образне і наочно-дійове, тому вони з легкістю сприймають складні, на перший погляд, для запам\'ятовування назви за допомогою яскравих образів, асоціацій, аналогій, нестандартних порівнянь. Так, наприклад, назви міст України діти асоціюють з малюнками. Наприклад, Кривий Ріг на нашій карті зображений у вигляді закрученого рогу, Конотоп - кінь, який топає ногою. Назви планет Сонячної системи у відповідній послідовності по відношенню до Сонця легко запам\'ятовуються за допомогою казки, яку ми вигадали разом з дітьми.
Заняття з використанням методів і прийомів ейдотехніки стали набагато цікавішими, на них немає байдужих облич, кожен має свою думку і висловлює її, навчання перетворилося на захоплюючу гру. Радіючи своїм успіхам, дошкільники стають впевненішими у собі, у своїх силах, а це дуже важливо.
- У Вас є якийсь секрет підходу до своїх вихованців?
- Секрет один - це любов до діток, вміння підібрати ключик до дитячих сердець. Не можливо працювати в дошкільному закладі не люблячи дітей, це не принесе задоволення ні дітям, ні вихователю. Коли кожного дня чуєш щире дитяче "Я тебе люблю" - це найвища винагорода твоєї роботи. У мене є чудовий син. Це моя радість, гордість і надія. Звісно, я хотіла мати ще й дівчинку, та у садочку в мене їх не одна, а багато. Тут я реалізовую свої мрії: навколо мене безліч дівчаток і хлопчиків. Коли діти приходять зранку з усмішкою - це значить, що день пройде чудово.
- А як вдається вдень покласти дітей спати?
- Із засинанням вдень у нас немає жодних проблем. Малюки навпаки лягають із задоволенням. У спальній кімнаті на них чекає постіль із казковими героями з їх улюбленого мультфільму "Маша і Ведмідь". Завдяки дотриманню режиму, діти звикають засинати в один і той же час кожного дня. Це важливо і для здоров\'я кожного дошкільника. Якщо хтось не хоче спати, потрібно підійти, погладити по голівці, побажати гарного сну, заспівати колискову чи розповісти казочку.
- Які поради дасте батькам, щоб вони випадково не пропустили здібностей своїх діток?
- Кожна дитина здібна від народження. І важливо помітити саме те, що найбільше її захоплює, вдається, щоб надалі допомогти малюку розвивати ті чи інші задатки, здібності. Звісно, бажано, щоб батьки, дідусі, бабусі присвячували малюкам якомога більше часу. Хотілось би, щоб вони з ними малювали, ліпили, гралися, співали, спілкувалися. Як результат, дорослі обов\'язково помітять, що подобається дитині. А ми, вихователі, бачимо діток зовсім в іншій обстановці, у колективі, і в свою чергу обговорюємо із батьками свої спостереження.
Потрібно підтримувати здібності дитини та уникати негативної оцінки у разі невдач. І навпаки, не потрібно робити за дитину те, що вона може зробити сама. Є такий чудовий вислів: "Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас". Саме тоді дитина буде самореалізовуватися, а наша мета - створити відповідні умови.
- Як змінилися дітки і їхні батьки за 20 років Вашої праці?
- Для мене діти завжди були і залишаються найдобрішими та найщирішими. Я їх порівнюю з янголятками. Сучасні діти більш рухливі й активні. Вони прагнуть багато знати, вони розумні, допитливі й талановиті. Можливо, більш розкомплексовані, впевнені у своїх силах. Батьки ж - зацікавлені, щоб їхні діти були щасливими та успішними у майбутньому.
- Яким має бути сьогоднішній вихователь?
- Вихователь має любити дітей, шанувати і поважати думку кожної дитини, тому що немає неправильної думки. Якщо буде повага до діток і батьків, то це повертатиметься до вас бумерангом. Педагог має бути освіченим, володіти різними методиками і знаннями, бути професіоналом своєї справи. Весь час потрібно розвиватися, самовдосконалюватися, бути у творчому пошуку. Кожного дня на нас чекає безліч запитань, на які ми маємо дати обґрунтовану відповідь. Вихователь має бути цікавим для дітей, мати почуття гумору, якщо потрібно "перетворитися" на казкового героя, то чому б і ні, якщо після цього від радості світяться щасливі оченята янголят. А взагалі я намагаюся жити за своїм життєвим і педагогічним кредо: "Найкращий спосіб зробити дітей хорошими, це зробити їх щасливими".


Інна МАРТОНІКОВА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

353

Уже не перший рік мешканці будинку по вул.Ширшова, 3 у Вінниці скаржаться на одну із сусідок. Наразі двокімнатна квартира на другому ...

334

    Батьківщина «Щедрика» - Тульчин – цієї суботи чекає у гості всю Україну. 16 листопада пройде перший фестиваль мистецтв «Від Щедрика ...

291

Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької облради, громадська організація «Асоціація бібліотек Вінниччини» та Український...

284

Спеціальні датчики температури, тиску, затоплення та руху встановили у Вінниці у підвалах багатоквартирних будинків по вул.Ващука,14, ...

281

12 листопада на вулиці Костянтина Василенка патрульні поліцейські затримали хлопця, в якого виявили наркотичні речовини. Правопорушник ...