Відпочивати на море — продавцем

Антон уже сім років їздить у Ялту – заробляє та відпочиває одночасно. Каже: зручна схема, щоправда, не всім підходить. Наприклад, будівельникам заробити і відпочити одночасно навряд чи вдасться, а от барменам, офіціантам – чому б і ні? До того ж, більшість із них потрібні на тимчасову роботу саме на березі моря, у літніх кафе та ресторанчиках.
— Я перший раз поїхав за знайомством, мене запросили, — каже перукар Антон. – І всі сім років їжджу в одну й ту саму перукарню. Повертаюся у Вінницю вже на зиму. Я думаю, що без знайомств просто так їхати – це надто ризиковано.
Робота у перукарні за змінами, отож – вистачає часу і позасмагати, і поплавати. Утім, збиратися на таку роботу краще на самому початку сезону відпочинку, радить Антон. Наприклад, у травні.
— Якраз у цей час з’являється купа оголошень, можна вибрати собі будь-яке заняття, — розповідає Антон. – А от у середині сезону роботу навряд чи знайдеш, місця зайняті.
Журналісти „Міста” вирішила випробувати на собі пошук роботи на узбережжі Чорного моря. Утім, це не так легко, як здавалося. У кадрових агенціях нам повідомили – так далеко роботу не шукають. Є місця у межах міста, як максимум, області. А от пропонувати роботу за тисячу кілометрів від перлини Поділля – це не їхня парафія. Та ще й у кризу.
А центр зайнятості Вінницької області радить переглянути презентований Міністерством праці і соціальної політики всеукраїнський сайт „Труд” і ознайомитися із пропозиціями там.
— Нам у центр подають вакансії тільки роботодавці Вінниччини, — каже заступник директора центру Ігор Цопа. – Ми не володіємо інформацією про вакансії у Криму чи інших областях.
Отже – сайт „Труд”. І дійсно – пропозиції є, їх досить багато і на різні уподобання. Наприклад, у Миколаївській області потрібен на постійній основі із вищою освітою фахівець ІТ/РНР (програміст). Щоправда, вимоги до кандидатів досить серйозні – знання спеціалізованих програм, досвід роботи. Зарплатню обіцяють визначити на співбесіді. Гортаємо сторінки далі – шукають охоронця у тій таки Миколаївській області. Серед плюсів вакансії – надається житло (!), режим роботи 30 днів/15, триразове харчування. Та й ставки пропонують нормальні – старший зміни — до семи тисяч гривень, менеджер з продажу охоронних послуг – від 2,5 тис. гривень, охоронець, ревізор, кінолог – від 1850 гривень. Серед мінусів – потрібні медична довідка, а також – військовий квиток, довідки про психічний стан, від нарколога та відсутність судимостей.
У Криму, в Саках, шукають радіоінженера з обслуговування станції кабельного телебачення та радіомонтера. Потрібен стаж, а робота пропонується на постійній основі. А от у Євпаторії шукають прибиральницю – 700 гривень. Робота, як-то кажуть, хоч пильна, зате – місце гарне – санаторій „Євпаторія” СБ України. Також на півострові є вакансія для фахівця у галузі землеустрою – тут потрібен трирічний стаж роботи і базова вища освіта, але пропонується неповний робочий день.
Отже, знайти собі роботу на півдні країни можна, хоч і не надто легко. А от як потім працюється – чи зручно, як ставляться до конкурентів, що загрожує немісцевим робітникам?
Людмила, яка працювала два роки у галузі громадського харчування, більше на ПБК не поїде. Робила шаурму на місцевому ринку у Судаку, неподалік пляжу. Каже, робота – диявольськи важка, і поєднати її із відпочинком просто неможливо.
— Я працювала добу через добу, — пригадує Люда. – Уявіть собі, 35 градусів спеки на вулиці, а у палатці ще й усе жариться та париться. Ввечері валишся з ніг і плентаєш до ліжка, аби тільки відіспатися. Наступного дня про море і думати немає сил.
Утім, зізнається, не це головна неприємність. Найважче те, що місцеві – кримські татари, вірмени та азербайджанці недоброзичливо ставляться до приїжджих українців та росіян, які намагаються поряд із ними заробити у ці три місяці сезону. Доводилося вислухати і погрози, навіть, дуже серйозні, шукати охоронця. Між собою ці три категорії місцевих жителів прекрасно знаходять спільну мову, а от українців сприймають – як вихідців з іншої держави.
— Насправді, у них навіть вислів такий є: „їздив на Україну”, тобто вони не сприймають країну, як єдине ціле, і, зрозуміло, до українців та росіян ставляться як до тих, хто хоче перебити їм бізнес.
Відпочиваючі навряд чи помітять таке ставлення – адже вони „гаманці”, які за три місяці мають наповнити спустошені за зимовий період кишені місцевих. До того ж, багато хто з колег Люди ставився до цієї поїздки, як до банального відпочинку. Мовляв, що там тої шаурми: бац-бац — і на море. Але не так, напарниці, бувало, тікали через дві години з початку роботи додому, у Вінницю. Отже, не такий солодкий той південний заробіток, як його малюють.
Юлія ТАРАПАТА


Юлія Тарапата



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

605

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

460

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

241

Через те, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» надіслала побутовим споживачам Вінниці листи-попередження щодо заборгованності за спожиту ...

235

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

224

Якщо у когось зупиниться серце десь у натовпі або транспорті, врятувати його зможуть лише ті, хто поруч. Про те, як правильно надавати ...