Що нас чекає у Євросоюзі,

Що нас чекає у Євросоюзі,

Країни Євросоюзу поступово виходять з кризи, нарощуючи економічну міць. Тим часом, Україна навіть на рівні держав колишнього Радянського Союзу, пасе задніх, бо останні дані свідчать, що знижується внутрішній валовий продукт.
Які ж перспективи для української економіки, якщо запрацює зона вільної торгівлі з Євросоюзом? Тим паче, що, як повідомляють у Брюсселі, левова частка домовленостей щодо цього простору може бути активована одразу після можливого підписання угод на вільнюському саміті.
Секрет відродження
Європейський союз поступово випростовується від кризи - свідчать статистичні агенства. Економісти пояснюють, що причини відновлення економіки співдружності криються у слабкому євро, який стимулює європейський експорт.
Але Сильвіана Делькюв, експерт із брюссельського фінансового аналітичного центру, каже, що зростання відновлюється не тільки через це.
- На тлі світової економіки Євросоюз дещо відстає. Однак, він оточений країнами, де економічне відновлення значно більше. Це - і США, і нові зростаючі економіки. Там вихід із кризи потужніший, а саме завдяки цим сусідам, ситуація покращується і в Європі, - каже експерт.
Тим часом, Україна до цих сусідів не належить. На українському ринку навпаки, економічні показники чимраз погіршуються.
Як свідчать підрахунки, український валовий внутрішній продукт у другому кварталі цього року знизився на 1,3 відсотка у порівнянні з минулим роком. На українському ринку також спостерігається спад промислового виробництва, а міжнародні рейтингові агентства знижують оцінки місцевих компаній.
Швидких змін
не буде
Як свідчать європейські експерти, створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС одразу не поправить ситуації. Навіть більше, в короткій перспективі деякі компанії можуть не витримати конкуренції, збанкрутувати.
- Мова йде про припинення існування залишків колишньої, ще радянської економічної системи, орієнтованої на відсталий ринок на сході Європи, - вважає старший економічний експерт Європейського центру політичних досліджень Жак Пелкманс.
Все залежить від того, якими темпами українська влада викорінюватиме структурні проблеми як в економіці, так і в інших сферах, додає він.
Прикладом переходу, так би мовити, від східноорієнтованої на західноорієнтовану економіку є Польща, яка почала впровадження зони вільної торгівлі з Євросоюзом ще на початку дев\'яностих. Трансформація промисловості та ринку послуг тривала кілька років, щоб, зрештою, перетворитися на модерну та конкурентоздатну економіку.
Дешева робоча сила
Польський євродепутат, член парламентської комісії із міжнародних комерційних відносин Павел Залевські пояснює, - що "одразу наступного дня (після створення зони вільної торгівлі) нічого не станеться, але розпочнеться процес створення спільного економічного простору від Лісабона до Луганська, який трансформує українську економіку".
- Це зробить більш модерними та конкурентними її галузі. Це дасть українському бізнесу можливість експортувати до Європи. Все ще дешева і висококваліфікована робоча сила - це одна з найконкурентніших переваг української сторони, - каже євродепутат.
Павел Залевські наголошує, що Києву слід ще взяти до уваги той факт, що наразі ЄС веде переговори зі Сполученими Штатами щодо створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Приєднання українців до європейського торговельного простору означатиме, що в перспективі Україна матиме доступ і до американського ринку.
- На той час, сподіваюсь, мова йтиме про єдину зону вільної торгівлі від Лос-Анжелеса - до Луганська. Цю нагоду не варто упустити, - додає парламентар.
 

 

Ні туди,
ні сюди
Демократія - це влада більшості, але демократичною цю владу можна вважати лише в тому випадку, якщо вона враховує позицію меншості. У сучасному ж політичному дискурсі поступово оформляється нове розуміння демократії як влади меншості.
У сьогоднішній Україні суспільні стосунки між "більшістю" й "меншістю" найяскравіше виражаються в геополітичному виборі між Європейським Союзом і Митним союзом. Євроінтеграційний тренд домінує, і ті, хто виступає за Митний союз, повинні на це зважати. У той же час це не дає права євроінтеграторам морально самопідноситися над тією частиною українського суспільства, яка бажає, щоб Україна увійшла до союзу з Росією.
Недемократично й вдавати, що в нинішній Україні немає іншої "геополітичної меншості" - тих, хто виступає за те, щоб наша країна взагалі нікуди не вступала. Ці громадяни є "меншістю" по відношенню до сукупної "більшості" тих, кому хочеться бачити Україну в тому чи іншому міжнародному союзі.
Компанія Research & Branding Group зазначає, що питання вибору інтеграційного вектора України наразі залишається досить спірним і неоднозначним для українських громадян. Якби українцям належало зробити однозначний інтеграційний вибір у серпні поточного року, співвідношення прибічників європейської і євразійської інтеграції України становило б 45% на 36% на користь вступу до ЄС. При цьому кожен п\'ятий житель України (19%) зараз не готовий зробити однозначний вибір на користь того чи іншого вектора інтеграції країни. Зауважимо, що варіанту "проти вступу і до ЄС, і до МС" немає. А серед 19% тих, хто не готовий зробити певний вибір, звісно, далеко не всі вважають, що Україні нікуди не слід вступати.
Тому звернімося до результатів іншого дослідження, яке проводилося фондом "Демократичні ініціативи" й Центром Разумкова в травні цього року. На той момент 42% громадян вибирали вступ до Євросоюзу, 31% - до Митного союзу, а якраз 13,5% - неприєднання ні до ЄС, ні до МС.
13,5% - це цифра серйозна: партія, яка б отримала в Україні такий відсоток голосів на виборах, зайняла б близько 30 місць у Верховній Раді (і це лише з урахуванням багатомандатної частини виборів).
Отже, чому 13,5% українських громадян не хочуть, щоб Україна вступала куди-небудь? Орієнтовно можна виділити кілька ключових позицій, від яких могли відштовхуватися ті, хто записав себе до "геополітичної меншості" противників приєднання України до того чи іншого союзу.
Частково громадян не влаштовує той політико-економічний формат співпраці, який сьогодні Росія пропонує Україні. Навіть не стільки формат співпраці, скільки стиль поведінки Кремля по відношенню до нашої держави. Сюди ж можуть додаватися й негативні враження від вад політико-правової системи РФ, а також двох інших країн Митного союзу - Білорусі й Казахстану.
А європейський вибір може здаватися не таким уже й привабливим, виходячи з тих скептичних оцінок політико-економічного майбутнього Євросоюзу, що нині поширені в самій Єврозоні, зокрема - в балканських і східноєвропейських країнах - членах ЄС. Окрім цього, певна річ, варто акцентувати увагу й на тих антитрадиційних і антихристиянських проявах сьогоднішньої європейської політики (одностатеві шлюби, "стандарти сексуального виховання дітей", дискримінація християн тощо), що можуть критично сприйматися багатьма українськими громадянами.
 

 

Коментарі

Екс-президент України
Леонід Кучма:
- Українцям слід будувати Європу в Україні. А не йти з простягнутою рукою і просити: прийміть нас, тому що у вас високі технології, ресурси, демократичні цінності. Якщо Європа і світ побачать, що з нами можна мати справу, що Україна політично і економічно стабільна країна, то прийдуть до нас з інвестиціями. Причому у високотехнологічні галузі.
Глава МЗС України
Леонід Кожара:
- Угода про асоціацію сьогодні - це оптимальний інструмент як для України, так і для ЄС... Угода може довести ЄС свою привабливість для інших країн Східного партнерства... Разом ми дійсно сила. І це мають розуміти ті, хто піддає сумніву важливість Вільнюського саміту для руху вперед.
Екс-держсекретар США Хілларі Клінтон:
- Список природних ресурсів, якими багата Україна - природний і сланцевий газ, дає можливість рухатися вперед і стати енергетично незалежною країною, а сільськогосподарські продукти, прекрасні шоколадні цукерки можна експортувати в багато країн світу.
Екс-глава Світової організації торгівлі Паскаль Ламі:
- Яку б стратегію Україна не вибрала, зрештою, має значення те, що всередині країни. Має значення внутрішня здатність пристосувати економічну політику до економічних тисків і викликів сучасного світу.
Екс-прем\'єр Великобританії Тоні Блер:
- Я допускаю, що до 2025 року Україна вже буде повноправним членом ЄС. Для досягнення цієї мети Україні слід зрозуміти основні визначальні моменти. Ці моменти абсолютно законні - це те, що люди повинні бути вільними.


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1218

Пропоновані кандидатури на посади голів кількох облдержадміністрацій оприлюднив віце-прем"єр-міністр України Павло Розенко. ...

404

День Державного Прапору, який українці відзначатимуть 23 серпня, традиційно розпочнеться з урочистого підняття прапора на Майдані ...

234

Міфічна загроза чи реальна перспектива Через подорожчання електроенергії для підприємств на 25% з першого липня деякі галузі опинилися ...

216

Уже 28 мільйонів українців підписали декларації зі своїми лікарями. Як переконує прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, це значить, ...

215

  ...