Володимира Ваховського і Зою Ткаченко нагородили посмертно

Напередодні відзначення Дня міста на засідання виконкому міської ради запросили близьких водія тролейбуса Зої Ткаченко, яка трагічно загинула 36 років тому, та екс-міського голови Володимира Ваховського, який помер після важкої хвороби у цьому році.
Мер-будівельник
Донька Володимира Костянтиновича Ольга згадує, що приємно здивувалась, коли дізналась про нагороду.
- Шкода, що батька немає і він не присутній на нагородженні, не побачить відзнаки і посвідчення, - розповідає Ольга. - Він був добрим, відповідальним. Сильний, бо коли захворів на онкохворобу, то до кінця боровся за життя.
Нагрудний знак і посвідчення "Почесний громадянин міста Вінниці" отримала дружина Володимира Ваховського Світлана.
- Він усе життя будував, трудився для Вінниці, людей, - згадує вона. - Заслужив це звання. Я вдячна за те, що його пам\'ятають. Зараз, коли проходжу містом, то згадую його роботи. Він відновлював сквер Козицького, Вишеньку, будував кіноконцертну залу "Райдуга", за яку отримав нагороду міністерства, органну залу. Коли помирав, то сказав: "Дякую, Господи, що я жив на цьому світі, працював для людей".
Більшість мешканців міста Володимира Ваховського пам\'ятають, як мера, що обіймав посаду з 2000 по 2002 роки. Це був один з найскладніших періодів - Вінниця пережила страшне обледеніння, коли дощ, підхоплений морозом, перетворився на суцільну кригу. І все ж саме при Ваховському відновили будівництво школи у Пирогово, відкрили кілька фельдшерсько-акушерських пунктів у найвіддаленіших куточках міста, почали забудову мікрорайону "Поділля" і ремонт Центрального мосту. Реприватизовано сім аптек, три з яких повернулись у власність міста, а чотири - у власність області. З 2003 року Ваховський працював керівником Вінницької обласної служби "Укрінвестекспертизи". Він заслужений будівельник України. Нагороджений орденами "За заслуги" ІІІ ступеня, "Святий князь Володимир" IV ступеня; медалями, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Народна героїня
Онук Зої Ткаченко - Ігор розповідає, що сім\'я зраділа, коли почула про нагороду.
- Коли сталась трагедія, мене ще не було, батько навчався у восьмому класі, - розповідає він. - Її усі хвалять, пасажири, які пам\'ятають той випадок, постійно згадують.
Зоя Ткачеко загинула під час дорожньо-транспортної пригоди, рятуючи життя пасажирів. На той час, трагедія сталась 17 січня 1977 року, жінці було 33 роки. Вона керувала тролейбусом маршруту "Підшипниковий - Інструментальний завод". Якось тролейбус різко занесло на обмерзлій дорозі і викинуло на вантажівку, яка рухалася назустріч. При зіткненні бензобак вантажної автомашини був пошкоджений, пальне виплеснулося на передню частину тролейбуса і спалахнуло. За лічені секунди полум\'я охопило кабіну, в якій була Зоя Ткаченко. Вона дотяглася до тумблера і відчинила передні і середні двері вагона, відчинити задні двері вже не мала сили. Тоді ніхто з пасажирів не постраждав, усі врятувались. А Зоя Ткаченко згоріла живцем.
Представники комунального підприємства "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління" навідуються на могилу Зої Ткачеко, а родину забезпечують безкоштовним проїздом у громадському транспорті. Ім\'я Зої Ткаченко внесли до списків ветеранів трамвайно-тролейбусного управління. Її іменем названа й одна з тролейбусних зупинок Вінниці.


Ольга ОЛЬХОВА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

183

Пожежу на речовому складі військової частити А1619 слідство кваліфікувало як недбале ставлення до військової служби. Саме за ч.3 ст.425 ...

158

Калинівська місцевою прокуратурою Вінницької області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ...

89

ДТП на перехресті Келецька-Шевченка, сьогодні, 21 листопада, зафіксували камери відеоспостереження. О 8.30 автомобіль «Нісан» збив ...

84

21 листопада, коли у 2013-му українці вийшли на Майдан, в Україні встановлено як День свободи і гідності. Спонтанний мирний протест переріс ...

79

Україні нардепи проголосували за закон №1150, який передбачає штрафи за перевезення дітей без автокрісел. Документ набуде чинності після...