Робота кондуктора - майже лотерея

Робота кондуктора - майже лотерея

Газета "Місто" веде чергу розповідь про роботу служб нашого міста. Цього разу пропонуємо вам прожити один робочий день кондуктора. Від початку і до завершення зміни.
Хто йде працювати кондуктором
- У зв\'язку із транспортною реформою, змушені були збільшити кількість кондукторів, - розповідає начальник відділу збору виручки у трамваях Алевтина Балакіна. - Раніше майже вдвічі менше працювало. Утім, залишаються тут лише ті, що уміють працювати з людьми.
Алевтина Балакіна розповіла, що кондукторами ідуть працювати й люди з вищою освітою. Багато молоді приходить влаштовуватися на роботу. Проте довго не витримують. А от люди передпенсійного віку працюють і довше, і результативніше.
- Робота важка,- говорить Алевтина Вікторівна, - потрібно бути гарним психологом, адже випадки на роботі бувають різні. Кондуктор у жодному разі не може іти на конфлікт з пасажирами. Хтось їм зіпсував настрій дома, чи на роботі, і вони все виливають на кондуктора. Одного разу нашого працівника покусала пасажирка. Після того він змушений був брати листок непрацездатності.
Як вона розповіла, працівникам ТТУ потрібно думати не лише про пасажирів, а й про виконання плану. Кожного дня кондуктор має продати певну кількість білетів. Якщо протягом двох місяців план не виконується, його звільняють.
Зараз наймолодшому кондукторові 19 років, а найстаршому - 74.
Із самого ранку
Робочий день розпочинається тоді, коли більшість вінничан ще бачать сни.
Кондуктор трамвая Тетяна Анатоліївна живе на Київській, тому щоб вчасно дістатися на роботу і не проґавити свій трамвай, прокинутися потрібно о 4.00. Адже о 4.40 приїжджає службовий транспорт. Він збирає кондукторів по місту і доставляє до прохідної депо. Там повз охорону вони проходять до свого робочого місця. Але перед тим, як виїхати на дорогу, працівників оглядає лікар. Якщо із здоров\'ям все гаразд, дає дозвіл на роботу. І рівно о 5.30 трамвай виходить із депо і прямує по своєму маршруту.
- У таку пору людей ще мало, але за проїзд платять всі, - говорить Тетяна Анатоліївна. - А от у час пік хтось хоче і "зайцем" проїхати, але я бачу, хто заплатив, а хто ні.
Вона вже чотири роки працює кондуктором і знає все до автоматизму. Важливо заздалегідь зручно та правильно розділити купюри та дріб\'язок у сумці. Це допомагає швиденько обслуговувати пасажирів.
Жінка перериває свою розповідь і йде продавати білети:
- Розраховуємося за проїзд. Що у вас за проїзд? Пред\'являємо проїзні, посвідчення... Людей у трамваї небагато, хтось показує посвідчення, а хтось дає гроші. Тетяна Анатоліївна швиденько обходить всіх пасажирів і веде мову далі:
- У мене є власний рекорд - за 40 хвилин продала 195 квитків. Трамвай їхав від Західного автовокзалу до залізничного.  Ми вже добре знаємо де можна посидіти, а де потрібно швиденько обілечувати.
Кондуктор знову іде продавати квиточки:
- Розраховуємося за проїзд, пред\'являємо проїзні, посвідчення!
Люди дають гроші, а пенсіонери говорять, що мають посвідчення, хоч і не квапляться їх показувати.
Кондуктор сіла складати зібрані гроші та розповідає:
- Робота важка, потрібно бути гарним психологом. - Окрім того, що маємо думати, як правильно підійти до пасажира та дати йому квиточок, ми маємо думати і про те, що потрібно виконувати план. А за день у середньому потрібно продати 640 білетів.
Зупинка. Вона повертається та дивиться, хто заходить чи виходить, хто має заплатити за проїзд. Зайшли дві дівчини, ймовірно, студентки. Кондуктор підходить і запитує:
- Що у вас за проїзд?
- Проїзний, - відповідають дівчата і відразу ж показують його...
Кумедні випадки
Кондуктор розповіла, що зміна не завжди така спокійна, як сьогодні.
- Бувають випадки кумедні, - говорить вона, - от зовсім недавно ходжу салоном, перевіряю, що у кого за проїзд. Підійшла до молодого чоловіка та питаю:
- Що у вас за проїзд?
- Посвідчення, - відповідає.
- Покажіть, - говорю.
Показує, а там на фото зовсім інша людина. Тримає посвідчення чоловік старшого віку, із кривим носом. А на посвідченні - молодий і риси обличчя інші.
Я запитала хто це, а він спокійно відповідає:
- Це мій брат. А що, не можна? Він же все одно вдома сидить?!
Я засміялася, кажу, що не можна, бо контроль оштрафує на 25 гривень. Чоловік дістав гроші, заплатив за проїзд.
Кондуктор перериває розмову і знову йде питати, що у кого за проїзд та продавати білети тим, хто не має проїзних та посвідчень. Хтось приготував за проїзд ще на зупинці, а дехто починає шукати у сумці гаманець, чи з кишені витягує найдрібніші копійки.
О, з дрібними грошима у нас ціла історія, - говорить Тетяна Анатоліївна. - Нам можна давати будь-які гроші і попробуй їх не візьми, то такого наслухаєшся. І матюків нагнуть, і проклянуть чим тільки можна. А от коли ми даємо копійки, то брати не хочуть. Траплялися такі випадки, що категорично відмовлялися від здачі.
Трамвай знову під’їжджає до зупинки. Кондуктор подивилася, що до салону зайшли лише люди пенсійного віку, вирішила розповісти ще кілька історій із своїх робочих буднів.
- Нещодавно на Західному автовокзалі сідає жінка років 45, - каже кондуктор, - народу було багатенько. Жінка стоїть. Підходжу, питаю:
- Що у вас за проїзд? Вона мовчить. Знов питаю: - Що у вас за проїзд?! Мовчить. Лише за третім разом дістала дві гривні і дала. Я їй квиточок і здачу 25 копійок цілими, і 50 по п\'ять копійок - ціла жменя дріб\'язку. Вийшло, що так я ніби ненавмисне покарала того, хто не хотів платити за проїзд...
Люди із кожною зупинкою змінюються у трамваї. Хтось заходить, хтось виходить. Але є й такі, що їдуть з одного кінця міста в інший. Здебільшого це бабусі і дідусі, які дізнаються, де ціни дешевші, що можна купити на Центральному ринку, а за чим треба їхати в інше місце.
- Раніше нашим пенсіонерам вистачало кількох відведених длят них місць у першому вагоні, - розповідає кондуктор. - Проте зараз вони займають весь салон і чекають, поки молодь уступить їм місце. Одного разу бабуся стояла над молодим хлопцем, аж поки той не встав. Він вийшов із трамвая. Йому було погано, сперся на дерево і стояв. Ми поїхали, що з ним було, не знаю. А вона собі сиділа й хоч би що.
Обід за розкладом
Нарешті настає час обіду. Він у працівників трамвая починається о 9.30. Саме в цей час вони можуть пообідати, під\'їжджаючи до кінцевої зупинки. Відмічаються у маршрутному листі та йдуть до їдальні.
Ціни тут досить помірні, на 10 грн. можна взяти перше, друге, чай. А можна прийти із домашнім і просити кухаря розігріти у мікрохвильовій, це безкоштовно. Поївши бутерброд, кондуктор знову береться до праці. Зміна добігає кінця, тому останній маршрут для неї трохи скорочений - із Західного автовокзалу до зупинки "Інтернаціональної". Людей у трамваї зовсім мало.
- Наша робота, як лотерея: одного дня і норму виконаєш і ніхто не нагрубить. А іншого і матюків наслухаєшся і білетів не продасиш. Але з будь-якої ситуації потрібно виходити з посмішкою, - говорить на прощання Тетяна Анатоліївна.
Удалих днів тобі, вінницький кондукторе!


Інна Мартонікова



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1337

Пропоновані кандидатури на посади голів кількох облдержадміністрацій оприлюднив віце-прем"єр-міністр України Павло Розенко. ...

465

День Державного Прапору, який українці відзначатимуть 23 серпня, традиційно розпочнеться з урочистого підняття прапора на Майдані ...

313

Експертна група конкурсу "Бюджет громадських ініціатив Вінницької міської ОТГ" 15 серпня визнaчила 36 проєктів, зa які містяни зможуть ...

294

Міфічна загроза чи реальна перспектива Через подорожчання електроенергії для підприємств на 25% з першого липня деякі галузі опинилися ...

276

  ...