"Сестра Ісуса" мешкає у Вінниці

"Сестра Ісуса" мешкає у Вінниці

Елегантно одягнена панянка сидить за столиком у модному вінницькому "Арт-кафе", де я призначив зустрів, часто посміхається і дивиться прямо в очі. Просто і невимушено розповідає, як невдало вступала до московського вузу, займалась цілительством, розлучилась із чоловіком, всиновила дитину, відпочивала на морі... І так само спокійно додає, що має найважливішу на планеті місію - адже вона донька Бога і більше не в змозі стримувати наступ Судного дня, бо янгольські сурми над світом і Вінницею вже пролунали.
- Ви не народились засновницею церкви, навіть не народились цілителькою. Тож з чого усе починалось?
- Починалось усе з медицини. Цей поклик у мені від народження. Я навіть хотіла бути не просто лікарем, а саме хірургом. Бо у терапію не дуже вірю, а тут - відрізав і немає... Тож після закінчення Здолбунівської школи поїхала самостійно вступати до Московського медінституту. Була золотою медалісткою, то думала - буде просто, здаватиму один екзамен. Але екзаменів виявилось більше, до всіх не була готова і не добрала балів. Після того сім місяців у Москві працювала.
- Але, повернувшись до Вінниці, стали студенткою торговельного інституту. Досить несподівано для людини, яка мала поклик, чи не так?
- Є нюанси, які не хочу виносити на широкий загал. Людям це не потрібно знати. Але якщо дуже хочете... Провидіння мене мало якимось чином привести у Вінницю. А батьки сказали - вступати сюди. На той час я пізнала вже ту медичну кухню - який потрібен був блат, щоб вступити у вуз. Згодом після народження першої дитини мої думки ще раз повернулись до медичної освіти. Але чоловік був категорично проти, йому не потрібна була дружина-студентка.
- І що ж сталось потім?
- А потім стала на коліна, попросила Бога дати мені дар цілительства і отримала його.
- Пам\'ятаєте першу людину, яку зцілили?
- Не тільки пам\'ятаю, але й досі контролюю, допомагаю, спостерігаю. Коли я її вперше побачила, це була маленька синенька дівчинка, яка ледь дихала. Підійшла до її мами і сказала - у мене є дар, я хочу випробувати його на вашій дитині, можливо, допоможу. І, що мені від них ніякої винагороди не потрібно. Матір розповіла, що у Оксанки фіброзуючий альвеоліт. Це пухлина, яка невблаганно росте у легенях. На той час київські лікарі винесли присуд - готуйтеся, дитині залишилось жити не більше року. Моє лікування - це накладання рук і силою Святого Духу даю людині силу на зцілення. Я провела кілька зустрічей з цією дитиною, таємно від чоловіка приводила її до дому. І її зцілення дало мені шлях до віри.
- Дівчинка повністю зцілилась?
- Через три місяці вона вже могла гратись із дітьми у дворі. А нині у неї своя сім’я, вона народила хлопчика. Йому три рочки. Пухлина залишилась, але припинила рости. Проблеми зі здоров\'ям у неї часом виникають і досі, але ми разом їх вирішуємо. І я сподіваюсь, що вона ще побачить своїх онуків.
- Скільки людей зцілили?
- Важко сказати, з часом їх ставало все більше і більше. Багатьох я навіть не бачила, надавала їм допомогу по фото, на відстані. З\'явилась потреба навіть влаштовувати масові сеанси цілительства у кінотеатрі "Росія". Для практики потрібна була ліцензія Мінохоронздоров\'я. Тому я поїхала на місяць у Київ, де пройшла відповідну атестацію на базі медичної клініки, яка й засвідчила мої здібності.
- Але ж між сеансами зцілення, навіть масовими, і заснуванням церкви - велика різниця. Як відбувся цей перехід?
- Коли у 33 роки дізналась, що маю місію, подібну до тієї, яку виконував Христос, думала, що збожеволію. Я прагматик - вірю, що якщо це стіл, то це стіл. А тут сталось таке... До мене явився ангел, який сповістив, що я не така, як інші. Сказав, що я Божа дочка і віднині все моє життя підлягає лише цій місії. Це було шокуюче і коротко, але вражаюче.
- Хтось ще бачив це явлення?
- Ні, це сталося, коли була дома одна. Діти поїхали в село. І знаєте, перше, що я після того зробила - почала поважно ходити кімнатою, бо я ж тепер Цариця небесна (посміхається - авт.). Щоправда, з того часу "цариця" багато наплакалась, але то таке...
- Були сумніви щодо своєї обраності?
- Сумніви з\'явились буквально наступного дня. Я думала, що то ж мені могло привидітись, або наснитись. Засинала, промовляючи, щось зі мною не так. А коли прокидалась, згадувала людей. яким допомогла і думала - це диво не могло бути випадковим. До того ж, коли зустрічалась із різними ясновидицями, вони часто казали - навколо вас дуже сильне сяйво, ви, мабуть, багато молитесь. А я на той час, якщо чесно, молитов не дуже й знала. Була, як то кажуть, "активісткою, комсомолкою". Якби Комуністична партія на той час не захиріла, то, напевне, вже б секретарем ЦК стала (посміхається - Авт.).
- Ви одразу відкрились людям?
- Коли на масових сеансах уперше виходила до людей, думала нізащо не скажу їм, що я дочка Божа. Бо зненавидять. Це ж ніби свідчення того, що я вища за них.  Але коли вийшла, про все забула. Кажу до зали: "Я Людмила - дочка Божа..." А сама собі думаю, що я говорю, я ж дала собі слово. Тільки потім почула внутрішню відповідь Отця - то не ти, а я з ними говорив.
- Згодом і самі посвячували обраних у священики. Скільки їх нині?
- Нині у Вінниці служить 34 священики моєї церкви. Із тих, кого я посвячувала на служіння, п\'ять чи шість відреклися. Один навіть спалив церковні одежі.
- Чому так?
- Бо за людей йде боротьба. Скільки б я людині не допомагала, вона все одно робить свій вибір. Це не купується, це віра.
- Що думають про Вашу діяльність друзі, рідні?
- Я приязна з усіма людьми, проте коло моїх близьких друзів дуже обмежене. Що ж стосується людей, які мене народили, вони відреклися від мене через моє служіння Богу. Я зробила багато добра рідним людям, які казали, що люблять мене. Не знаю, яка саме з моїх добрих справ стала мені вироком…
- А які стосунки у вашої церкви з політикою? Що думаєте про політичну ситуацію у країні?
- Порядок у країні буде тоді, коли політичні діячі всіх рангів будуть лікуватися в звичайних лікарнях, пити воду, що її п\'є український народ, будуть їсти харчі, що виробляються у країні для народу, навчати своїх дітей у школах, де навчаються інші українські діти. Порядок буде, коли правда, совість, реальний досвід, освіта будуть критеріями відбору політиків, а суд буде непідкупним… Тоді буде порядок!
- А це взагалі можливо?
- А чому ж ні?! Може, вони покаються і збудують мені храм.

 

Інша думка
Протодиякон Владислав Демченко:
- Кілька днів тому їду на маршрутці, дивлюся у вікно, в якому пропливають рекламні оголошення та звичні у цю передвиборчу пору обличчя політиків на білбордах, аж раптом не повірив своїм очам: на черговому рекламному щиті побачив знайоме обличчя на фоні куполів православних храмів. Я не помилився, з білборду на мене дивилася відома колись у Вінниці цілителька і проповідниця Людмила. Невже і вона йде у депутати? Виявилось, ні. Просто Людмила вирішила "скромно" сповістити, що вона з нами.
Якщо серйозно, то про друге явлення народу Людмили можна було б і промовчати. Хіба мало ми бачили таких цілителів і "духовних лідерів" за останні років двадцять? Однак, не всі вміють вчитися на помилках і не ставати на граблі, які їм знову підкладають під ноги. А більшість, можливо, забули, хто така Людмила, бо останні років десять про неї не було чути.
Особисто мені Людмила запам\'яталася своїми фотографіями, які легковірні люди, у тому числі й мої знайомі, ставили вдома на почесному місці, щиро сподіваючись, що саме це зображення принесе їм щастя. Коли ж я намагався пояснити, що не можна ставитися до фото звичайної жінки, як до ікони, на мене ображалися, а, бувало, і до суперечок доходило. Не знаю, чи то так людям "промивали" мозок на зустрічах з Людмилою, чи за власною ініціативою шанували її як святу, - не знаю. Однак це були непоодинокі випадки, з якими мені особисто довелося зустрітися.
Друге, що одразу пригадалося мені при погляді на фото Людмили, це кінець світу, про настання якого Людмила колись сповістила через ЗМІ. Ще тоді я зрозумів, що проповідниця "завершила жнива" і згортає свою діяльність у Вінниці. Так воно й сталося. А "кінець світу" був непоганим прикриттям, аби уникнути зайвих запитань від своїх ошуканих прихильників. Не знаю, де Людмила була до сьогодні, можливо, проповідувала деінде, але, скоріш за все вона вичікувала, поки всі забудуть про її дивні пророцтва і можна буде вийти за "новим урожаєм".
Якщо ж говорити про Людмилу з богословської точки зору, то одразу згадуються кілька цитат з Євангелія. Насамперед, уривок з Нагорної проповіді Спасителя: "Багато хто скаже Мені в той день (день Страшного Суду - В.Д.): Господи! Господи! Чи не Твоїм ім\'ям ми пророкували? І чи не Твоїм ім\'ям бісів виганяли? І чи не Твоїм ім\'ям багато чудес творили? І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, хто чинив беззаконня". (Євангеліє від Матфея, 7 гл.).
Другий уривок з Євангелія стосується пророцтв про кінець світу, якими, як я пам\'ятаю, "прославилася" Людмила: "Про день же той або час, ніхто не знає, ні Ангели небесні, ні Син, а тільки Отець" (Євангеліє від Марка, гл. 13).
Наостанок хочу прокоментувати ті слова, які Людмила обрала, як свій рекламний слоган: Я з вами. Особисто мені вони нагадують слова Спасителя: "Я з вами в усі дні до скінчення світу". Не знаю, кому з віруючих людей прийшло би в голову використовувати такий недоречний прийом для реклами своєї дуже мізерної у порівнянні з Богом персони. Хоча, можливо, це випадкове співпадіння, але народна мудрість говорить, що випадкового нічого не буває. Тому звертаюся, насамперед до тих, хто рахує себе християнами, а тим більше православними: "Будьте обережні, не кожній рекламі вірте".
 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

423

Ця подія, хоч і не для широкого загалу, але стала резонансною для міста. На кількаденну зустріч у Вінниці зібралися музиканти, яких ...

407

Проект "Поліцейський офіцер громади" має охопити всі регіони держави: близько 30 тисяч населених пунктів, де мешкає майже 28 мільйонів ...

375

З'їзд партії "Українська стратегія Гройсмана", який пройшов у Києві 7 червня, став очікуваною політичною подією. Екс-мер Вінниці, а нині ...

344

13 червня у Вінниці відкриється літературно-мистецький фестиваль «Острів Європа». На 10-ти різних відкритих локаціях відбуватимуться ...

329

Прокуратура Вінницької області здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ...