"Мене не питають, скільки порушено кримінальних

"Мене не питають, скільки порушено кримінальних

Головний податковий міліціонер Вінниччини розповів про нові вимоги до роботи, майбутню фінансову поліцію і те, чому не можна повністю відмовитись від дамоклового меча статистики "Так, я максималіст", - зізнається Андрій Таранов. І тут же уточнює: "Останнім часом намагаюсь не займатися тим, що можу зробити лише наполовину або відчуваю, що це не моє. Але коли щось роблю, то роблю - по максимуму".
Андрій Таранов очолив управління податкової міліції Вінниччини торік у січні. Його навряд чи назвеш охочим до роздачі інтерв\'ю. Воно і зрозуміло, специфіка служби така. Сьогодні вся податкова служба, до складу якої входить і податкова міліція, реформується. Що саме вкладається у це поняття реформи, чи стануть податкові міліціонери поліцейськими, чому не можна відмовитись від статистики - про це і трохи про особисте в інтерв\'ю газеті "Місто".
- Триває реформування Податкової служби. Як воно відобразилось на управлінні податкової міліції?
- Реформування триває вже більше року. Відбулось скорочення численності співробітників приблизно на 15% - це в середньому по податковій міліції України. Крім того, перерозподілили кількість підрозділів податкової міліції. Так, торік у нас було п\'ять територіальних підрозділів. Скоротили один - у Немирівському районі. Якщо у кількох словах, то реформування - це скорочення штату і перерозподіл функціональних обов\'язків.
- Крім скорочення підрозділів і перерозподілу обов\'язків, ще якісь нюанси з\'явились? Можливо, полегшили ставлення до статистики. Адже усі експерти говорять: поки головною в оцінці діяльності буде статистика, справжніх змін не буде.
- Цього року, як і минулого керівництво податкової міліції України взагалі відійшло від таких статистичних показників, як кількість порушених кримінальних справ, їх порівняльна кількість. Зрозуміло, що статистика має бути. За статистичними даними ми можемо оцінювати і економічний стан держави, і (про це постійно говорять журналісти) навантаження на бізнес. А як оцінити це навантаження, як не статистичними показниками: кількістю перевірок, сплачених податків? Але ви правильно ставите питання. Ми зараз від кількості переходимо до якості. Питання номер один - це державні кошти, вони мають надходити у бюджет. І ми повинні їх контролювати. Мене зараз, наприклад, не запитують: скільки ви порушили кримінальних справ (хоча така статистика є). Мене запитують: скільки коштів надійшло до бюджету силами податкової міліції. Але… якщо є порушення, то питання відповідальності теж має бути. Не самоціль зараз порушити кримінальну справу. Самоціль - щоб кошти надійшли до бюджету. Адже є соціальні виплати, є лікарі, вчителі, пенсіонери, загалом бюджетна сфера. Усі вони отримують виплати з бюджету, за наповненням якого слідкує ДПС.
- Наразі говориться про створення замість міліції поліції. Податкова міліція також стане поліцією?
- Як людині мені однаково, як вона буде називатись. Важливо - ефективність роботи цієї служби і що отримають від того люди. До речі, десь у 1996-97 роках податкова міліція вже називалась поліцією. Зараз основне питання не зміна назви, а зміна формату роботи і функцій. Суть у тому, що з листопада набуває чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, і змінюються функції усіх правоохоронних органів щодо економічних злочинів і їх підслідності. Наразі розглядається питання створення на базі Міністерства фінансів Фінансової поліції. Що це буде за структура? Це акумуляція в одному органі усіх служб, які будуть виявляти злочини і в митній сфері, і в податковій. Робиться це для того, щоб не було дублювання функцій і розслідування кількома службами одних і тих же злочинів. І це планується зробити саме на базі податкової міліції.
- Якими, на вашу думку, повноваженнями бути наділена фінансова поліція, яких зараз немає у податкової міліції, аби ця робота була справді ефективною?
- Поки у податкової міліції немає контролю за митними платежами. Але… от дивіться: платить підприємство ПДВ при розмитненні товару. І це платіж митниці. Такий самий платіж ПДВ платить підприємство на митній території України, тільки цей платіж вже контролюється податковою службою. Сам податок - для держави, однак контролюється і митними органами, і податковою службою. Є бажання створити одну структуру, яка буде контролювати і надходження від митниці, і надходження від податкової. До речі, це практика більшості європейських держав. У червні проходила міжнародна конференція у Києві, де брали участь представники до 15 європейських країн. Наприклад, у Британії один орган контролює митні і податкові платежі. У Польщі податкова міліція - взагалі у системі МВС. В Україні можливість створення фінансової поліції розглядається саме на базі Міністерства фінансів, тому що воно є регулятором діяльності і податкової міліції, і митної служби.
- Якщо говорити про європейський досвід, яка модель податкового контролю за коштами Вам подобається, що можна було б запозичити для України?
- У мене питання: а хто буде оцінювати цю роботу? Ми можемо сказати, що у Великобританії це добре? Чи в Італії це добре? Це мають оцінювати громадяни країни! Ми все ж таки йдемо шляхом становлення. Водночас маємо свою історію і намагаємось отримати краще з того, що на сьогодні є у світі.
- Якби у кількох словах попросили охарактеризувати ситуацію зі сплатою податків на Вінниччині, які слова використали б? Ми слухняні, дисципліновані, відповідальні чи… Які ми?
- Напевно, в нашій країні не можна відокремити якийсь регіон. Думаю, що потрібно розрізняти фізичних осіб і юридичних осіб. Так, вони різняться. Чим бідніша людина, тим більш вона відповідальна. Чим менше можливостей має людина, тим більше дотримується закону. І навпаки. Якщо людина має більше економічних чи фінансових можливостей, вона починає думати по-іншому. Такими ми і займаємось. Ми не займаємось людьми, які працюють на базарі. Але в цілому можна позитивно охарактеризувати ставлення людей до сплати податків. Єдине, що в кожній бочці з медом є ложка дьогтю. І якби так не було, тоді б не потрібна була і податкова міліція.
- І велика у нас ця ложка дьогтю?
- Ситуація не катастрофічна, але вона є. І правопорушення, які виявляються останнім часом, мають прописку не тільки у Вінницькій області. Вони - на усій території України. Але якщо ми говоримо про культуру сплати податків, то в Україні вона, на жаль, ще не перебуває на такому рівні, як би хотілось. Наприклад, у Франції намагаються запровадити податок: якщо підприємець має виручку більше 1 млн. євро, то він має сплатити податку 75%. У нас таких високих ставок навіть немає, але у нас і культура сплати податків не висока. Ми не вивчаємо це у школі, це не виховується і це не культивується. Саме по собі ставлення до правоохоронної системи не дуже позитивне. А навколо лише негатив.
- А чи можливо таке взагалі, коли поважають один одного ті, хто контролює, і ті, кого контролюють?
- Піднімаю матеріали кримінальної справи: цукор коштує 5 гривень, а його закуповують по вісім. Коли приходиш на підприємство, вони кажуть: це ж тиск. А ви поясніть людям, як може бути так, що в країні цукор коштує 5 гривень, а ви його купили по 8? А потім в дитячі садки, лікарні, шпиталі ви ж його продаєте по 9 гривень. Потім ви приїздите на відпочинок і дивуєтесь вартості путівки. Чому така ціна! А тому що у нас цукор не по 5 грн., а по 9, бензин не по 10 грн., а по 14. І так по кожному напрямку.
Питаєте, чи можлива довіра. Можлива, але тільки обопільна. І людина повинна знати, що якщо вона заплатила ті 75% податку, то в неї є і лікування, і навчання, і всі соціальні ініціативи вона відчуває на собі. Так, ми намагаємось доносити інформацію до населення. Розкажу останній приклад. Була порушена кримінальна справа за фактом незаконного виготовлення підакцизної продукції на одному зі спиртозаводів Вінницької області. Люди, які працюють на цьому підприємстві, не мають до цього жодного відношення. Але їм розказали службові особи: якби не податкова, то ми б вам виплачували заробітну плату, а так ми цього робити не можемо. Я запропонував своїм співробітникам: зберімо людей в актовому залі і розкажімо їм, покажімо цифри. Приїхав слідчий, його керівник, зібрались працівники заводу. І ми докладно показали, що до того, як порушили кримінальну справу, люди вже не отримували зарплату, є велика заборгованість по податках. Тобто людей просто використали. Звісно, якщо про це не розповідати і не пояснювати, то люди і розуміти цього не будуть. А вони посиділи, послухали, і, знаєте, почули.
- Як потрапили на роботу саме у податкову міліцію?
- Із міліції. У свій час, це був 1994 рік, коли податкова міліція ще була у структурі МВС, я розслідував податкові злочини. Зараз це 212 стаття, а за старим Кримінальним кодексом була 148-2. Я був слідчим, працював у Києві, розслідував податкові злочини в міліції і потім те ж саме робив у податковій міліції (це щодо дублювання функцій). До 2003 року працював в міліції, потім перейшов у податкову, тому що зарплата там була майже в 1,5 раза більша, ніж в міліції. А зараз так ситуація змінилась, що у нас зарплата трохи, не набагато, але менша. От у мене за останній місяць працівників 15 виявили бажання звільнятись. Чому? Зарплата - до 2 тис. грн. Що працівник може за ці гроші: найняти квартиру, утримувати сім\'ю, їздити у відрядження? І це теж впливає на загальну ситуацію.
- Але ж вони знали, куди йдуть…
- Знали… Зараз приходять батьки з молодими людьми, які хочуть навчатись у Національному університеті ДПС України. Я їм чесно кажу, щоб вони розуміли, що зарплата у молодих працівників 2 тисячі гривень, а не 2 тисячі доларів. Відповідають: нічого, якось воно буде. А потім через три місяці роботи приходять і кажуть: не можемо. Чесно, не знаю, що їм там розказують, але має бути усвідомлення, де і за яких умов буде працювати.
- У вашій практиці були справи, які пам\'ятаєте донині?
- Навіть кілька. Це були 1996-97 роки. Працював у Києві, і ми порушили справи щодо двох директорів, які ухилились від сплати податків. Закон тоді був інший, і слідчий мав право накласти арешт і зобов\'язати банк повернути кошти.
По-перше, тоді ми швидкими діями повернули кошти назад. По-друге, ті директори визнали свою вину, визнали, що вчинили неправомірно. Думаю, якщо б це відбувалось сьогодні, такого, мабуть, не було б. А тоді, коли все тільки починалось… Так ось, люди отримали вирок, але через 6 чи 7 років один з обвинувачених у цій справі прийшов до мене… як адвокат. І що головне, у нього не було на мене ніякої злості. До речі, він став успішним адвокатом - захищав людей, яких звинувачували в економічних злочинах.
Ще була одна ситуація, у 1995-му. Людина була засуджена до позбавлення волі, а через 15 років він прийшов до мене у кабінет - я вже був начальником податкової міліції одного із районів у Києві. Зайшов і питає: ви мене пам\'ятаєте? Я такий-то. Згадав його за прізвищем. А він - директор великого підприємства, яке сплачує великі податки. Виявляється, він після усього отримав юридичну освіту і став дуже успішною людиною, а підприємством, яким він керує, можна пишатись. Ось такий сюжет для кіно.
- Ви з Могилева-Подільського. На батьківщині часто буваєте?
- Нечасто, батьки частіше бувають у мене. Можливо, і того місця, куди б хотілось повернутись, вже немає. Суть у тому, що з усіх моїх однокласників 25 - виїхали за межі України, живуть в інших державах. Школи, де я навчався, немає - віддали під квартири. У приміщенні дитячої поліклініки, куди водили, зараз податкова служба.
- Розкажіть про свою сім\'ю. Де познайомились з дружиною?
- Вважаю свою сім\'ю абсолютно повноцінною і щасливою. Чому повноцінною? Тому що є донька і син. Доньці дев\'ять років, сину - три. Тож програму мінімум, як мовиться, у цьому напрямку виконано. А з дружиною познайомився на роботі у Києві. Звісно, де ми проводимо більше часу, там і знайомимось. Я пам\'ятаю, що ще на старій роботі жінки, які з нами працювали, стали дружинами наших співробітників. А як могло бути по-іншому? Людина з дев\'ятої ранку до восьмої вечора на роботі, у неї часу немає ходити по розважальних закладах і шукати знайомств. Моя дружина працювала одночасно зі мною у міліції. Там і познайомились і вже більше 10 років разом.
- Хобі маєте?
- Хобі - це спорт. Мене часто запитують: а ви вмієте грати?.. У все, що є у спорті, я грати вмію. Так склалось з дитинства, що я є спортивною людиною. Як сказав колись у школі вчитель фізкультури: якби тебе не було, не було б ніяких грамот вішати. Якщо бігати - то бігати, якщо стрибати - то стрибати. У кожному виді спорту я мав досягти високих результатів.
- І так по усьому житті - літати, так літати?
- Так, визнаю, максималізм такий є. Єдине - останнім часом намагаюсь не займатися тим, що не моє і чого не вмію робити.
- На Вашу думку, які три головні якості повинен мати справжній чоловік?
- Справжній чоловік - це охоронець для своєї сім\'ї, своїх близьких. Справжній чоловік має бути людиною честі, для якого слова і діла не розходяться. І, повертаючись до сім\'ї, думаю, що справжній чоловік - це людина, яка поважає і любить свою сім\'ю і своїх близьких.


Ірина ЖУК



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

94

Мінекоенерго інформує щодо рівня забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю в містах над усією територією України: від Києва до ...

81

Cьогодні, 23 жовтня, "Вінницяобленерго" обіцяло відключити водоканал від електроенергії. Якщо у кранах вінничан вода є - значить два ...

78

Чиновник звернувся з листом до міністра внутрішніх справ, аби той дав оцінку діям своїх підлеглих Вінницький апеляційний суд рішенням ...

76

Минулого тижня до стресу від погроз енергетиків залишити місто без води вінничанам додався ще один - погрози відключення помешкань від ...

76

Тест-драйв показав, що у Замостя є свій публічний простір для яскравих подій   У суботу, 19 жовтня, у Вінниці відбувся незвичний захід - ...