Американець у Немирові

Адам Тутор вже рік живе і працює у Немирові, викладає англійську у місцевій школі. В Україну 23-річний американець, житель штату Техас, приїхав волонтером \"Корпусу миру\". За рік у Немирові Адам вивчив українську і навчився готувати українські вареники, якими його пригощає його \"українська мама\" (так Адам називає жінку, у якої наймає житло).
- Чудово пам\'ятаю перший день приїзду. Перше, що вразило, - прохолодне і свіже повітря, адже у Техасі спекотно й восени. Тож зрозумів - скоро зима, - посміхається Адам. - Я не знав жодного слова українською, кожне речення складав із словником. Пригадую, як нас запросили за стіл і наливали-наливали... Горілку, самогон, коньяк, домашнє вино... Добре, що я пив дуже мало. Взагалі то не дуже розумію, звідки у вас так багато свят і чому весь час треба пити.
Про Україну не знав нічого
Коли волонтерів розподіляли, хто куди має їхати, Адам не знав, що його відправлять саме в Україну. Мова йшла про \"одну з країн Східної Європи\". Про Україну до того майже нічого не знав, більше - про Росію. 
- Коли сюди їхав, мене попередили, щоб був обережним, адже чимало українських дівчат мріють вийти заміж за іноземця, - розповідає Адам. - Українки справді красивіші, але багато з них, намагаючись вразити чоловіків, використовують забагато косметики.
Але суть, мабуть, не тільки у косметиці, і не у підборах (американець досі не второпав, як наші дівчата у такому взутті ходять, особливо взимку). Адже в Адама на батьківщині залишились кохана дівчина. Серед того, що Адаму особливо сподобались в Україні - ставлення до своєї сім\'ї.
- Для американців родина хоч і теж дуже важлива, але вони не можуть проводити з нею багато часу через зайнятість, - пояснює Адам. - Сім\'я, у якій я зараз живу в Немирові, особливо дорога для мене. Моя українська мама щодня готує для мене деруни, борщ, вареники з сиром, яблуками. Вареники я теж навчився робити... Та й сама українська культура значно багатша за американську. Якщо спитати про мою  - навіть не знаю, що розповісти, не про хот-доги ж... У вас чудова народна музика, мелодійна мова, багато старовинних пам\'яток архітектури. У нас, наприклад, найдавнішим - максимум лише років двісті.
\"Хелоу, містере Адаме!\"
У немирівській школі американського вчителя діти люблять. Щоразу радісно вітаються: \"Хелоу, містере Адаме!\". Діти - розумні і чудові, от тільки віри у себе замало, зізнається волонтер.
- В Україні дуже багато розумних дітей, які мають перспективу, але не вірять в себе, - каже Адам. - І це - найбільша проблема. Вони знають англійську ліпше, ніж думають, але ніколи не спілкувалися з американцями. А мовна практика має велике значення.
У Немирові Адам Тотут працюватиме ще рік. За цей час планує встигнути видати тут спеціальну освітню газету українською і англійською мовами, де б розповідалось про життя місцевих шкіл, технікуму. Крім того, Адам працює над черговим грантовим проектом, мета якого з них - забезпечити учнів книгами.
До речі, про книги. Про своє життя й пригоди Адам навіть встиг видати власну книгу.
- Мені подобається моє життя в Україні, але сумую за Америкою. Ми взагалі великі патріоти своєї країни. Так, ми з вами різні: українці щодня важко працюють, щоб виживати, а американці - щоб отримувати від життя задоволення, - розповідає Адам. - Останнім часом у житті нашої країни все змінилося, нам теж зараз важко. Звісно, хтось скаже - він американець і нас не розуміє, в нього все є. Але це не так. Усі ми люди, усі маємо серце і дихаємо одним повітрям.
Саксофон і американська посмішка
Серед речей, які Адам Тутор привіз із собою із Техасу - саксофон. Адам грає на ньому з 13 років. Його улюблена музика - джаз. Тож, звісно, не зміг пропустити Джазовий фестиваль, який проходив у Вінниці, і від якого Адам був у захваті. Зізнається, що із задоволенням би зіграв із вінницькими музикантами, але, на жаль, поки що не має таких знайомих.
- Ти мене запитуєш - чому я часто посміхаюся? Суть у тому, що я, як і інші американці, не боюся показувати свої емоції і почуття, - розкриває Адам секрет славнозвісної американської посмішки. - Якщо ти маєш гарний день - чому б не посміхатися! Або ж, побачивши приємного незнайомця - передаєш йому комплімент своєю посмішкою. Все просто.

Спілкувалася
Ірина КУПЕЦЬКА




Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

94

Мінекоенерго інформує щодо рівня забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю в містах над усією територією України: від Києва до ...

81

Cьогодні, 23 жовтня, "Вінницяобленерго" обіцяло відключити водоканал від електроенергії. Якщо у кранах вінничан вода є - значить два ...

78

Чиновник звернувся з листом до міністра внутрішніх справ, аби той дав оцінку діям своїх підлеглих Вінницький апеляційний суд рішенням ...

76

Минулого тижня до стресу від погроз енергетиків залишити місто без води вінничанам додався ще один - погрози відключення помешкань від ...

76

Тест-драйв показав, що у Замостя є свій публічний простір для яскравих подій   У суботу, 19 жовтня, у Вінниці відбувся незвичний захід - ...