Медреформа: що далі?

Медреформа: що далі?

Першого липня минув рік відтоді, як медичні заклади первинного рівня почали фінансуватися за принципом "гроші йдуть за пацієнтом", тобто оплачувати надання медичної допомоги конкретному пацієнту. Переваги цього принципу відчули і лікарі, які отримали удвічі-утричі вищу зарплату, і пацієнти, які уклали угоду на обслуговування й довірили своє здоров'я сімейній медицині. На додачу заклади отримали сучасне обладнання та нові зручні сервіси для клієнтів - тепер на прийом до лікаря можна записатись онлайн або по телефону, отримати консультацію лікаря телефоном, зробити всі базові аналізи й дослідження в приміщенні амбулаторії. Але що далі? 
За попереднім планом, із липня 2019 року мав би розпочатися другий етап медичної реформи. Спершу його відтермінували до 1 вересня, а тепер перенесли на початок 2020 року. І його впровадженням вже опікуватиметься новий Уряд. То коли гроші підуть за пацієнтом на вторинний рівень меддопомоги - до поліклінік, що дозволить пацієнтам отримати безплатну діагностику? І чи готові заклади другого рівня надання медичної допомоги працювати за новими правилами - дізнавалися у начальниці управління лікувально-профілактичної допомоги населенню департаменту охорони здоров'я Вінницької облдержадміністрації Ольги Задорожної.

- Ухвалене законодавство зобов'язує усі заклади (усіх рівнів) перейти у 2020 році на фінансування з Національної служби здоров'я. А це означає, що вперше пацієнти всіх пільгових категорій і ті, що не мають пільг, отримають чітке розуміння, які безоплатні медичні послуги в рамках програми медичних гарантій їм будуть надані за кошти держбюджету. Передусім це будуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, (тобто аналізи, рентгени, УЗД, консультації вузькопрофільних фахівців), а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога, - розповідає Ольга Задорожна. 

Окрім цього, вже у наступному році заклади зможуть отримувати додаткові кошти за пріоритетні послуги, які оплачуватимуть за підвищеними тарифами. Це ендоскопічні обстеження, спрямовані на раннє виявлення раку (гастро-, гістеро-, цисто-, бронхоскопія тощо). Водночас, у найближчий час, мають чітко уточнити список послуг, за які передбачена оплата. Йдеться про покращенні немедичні послуги - проживання, харчування і сервіс, про медичні послуги без направлення лікаря - за самостійне звернення пацієнту доведеться платити. А також уточнюється перелік медичних послуг некритичного характеру, за які Національна служба здоров'я сплачувати не буде. Це стоматологічні послуги, крім дитячих та ургентних, і послуги з оздоровлення. Додаткові так би мовити послуги дозволять закладам більше заробляти, а отже закуповувати відповідне обладнання, заохочувати кваліфікованих фахівців і відповідно конкурувати за пацієнта. Але чи всі заклади в районах готові до такого темпу?

- На сьогодні 100% закладів вторинного рівня області (а це 48 установ) перетворені на комунальні неприбуткові підприємства, тобто стали автономними. Усі вони отримали ліцензії на медичну практику та роботу з наркотичними засобами, затвердили новий колективний договір. Рівень комп'ютеризації на вторинному рівні в області - 95%, відповідно 95% закладів готові до підключення до електронної системи охорони здоров'я України. Аутсайдерами є лише Немирівська ЦРЛ та Вапнярська міська лікарня Вапнярської ОТГ, - уточнює Ольга Задорожна. - У Немирівській ЦРЛ при потребі в 24 автоматизованих робочих місцях для лікарів закуплено лише 8 комп'ютерів, а кошти на закупівлю медичної інформаційної системи (МІС) у бюджеті району не передбачені. У Вапнярській міській лікарні з 9-ти необхідних комп'ютерних комплексів є лише 4, а програмне забезпечення не проплачене місцевим бюджетом.

Водночас саме комп'ютеризація медичних закладів є необхідним етапом для запровадження системи електронного здоров'я (e-health) в Україні і головною умовою для відшкодування коштів. Адже оплата НСЗУ як замовника послуг буде відбуватися за пролікований випадок, оцінка якого здійснюється на підставі аналізу в електронній медичній системі. Інформація про виписаних хворих повинна вноситися у МІС у режимі реального часу. Поки що до такого темпу готові не всі заклади області, зізнається співрозмовниця. І висловлює сподівання, що до початку нового року ситуація поліпшиться. На вирішення всіх моментів є ще час. 

- Наразі за дорученням голови облдержадміністрації у підготовку закладів вторинного рівня до входження у реформу активно включилися органи місцевого самоврядування. У поточному році на ремонтні роботи приміщень виділили 63,3 млн грн (у 2018 році - 71,5 млн грн). У першому півріччі 2019 року при проведенні будівельних робіт у 13 закладах освоєно 24,4 млн грн, що складає 39% від запланованого, - резюмує Ольга Задорожна. 

 


Олександра МАКОВЕЦЬКА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

339

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

210

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

147

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

145

Якщо у когось зупиниться серце десь у натовпі або транспорті, врятувати його зможуть лише ті, хто поруч. Про те, як правильно надавати ...

137

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...