Медреформа: що далі?

Медреформа: що далі?

Першого липня минув рік відтоді, як медичні заклади первинного рівня почали фінансуватися за принципом "гроші йдуть за пацієнтом", тобто оплачувати надання медичної допомоги конкретному пацієнту. Переваги цього принципу відчули і лікарі, які отримали удвічі-утричі вищу зарплату, і пацієнти, які уклали угоду на обслуговування й довірили своє здоров'я сімейній медицині. На додачу заклади отримали сучасне обладнання та нові зручні сервіси для клієнтів - тепер на прийом до лікаря можна записатись онлайн або по телефону, отримати консультацію лікаря телефоном, зробити всі базові аналізи й дослідження в приміщенні амбулаторії. Але що далі? 
За попереднім планом, із липня 2019 року мав би розпочатися другий етап медичної реформи. Спершу його відтермінували до 1 вересня, а тепер перенесли на початок 2020 року. І його впровадженням вже опікуватиметься новий Уряд. То коли гроші підуть за пацієнтом на вторинний рівень меддопомоги - до поліклінік, що дозволить пацієнтам отримати безплатну діагностику? І чи готові заклади другого рівня надання медичної допомоги працювати за новими правилами - дізнавалися у начальниці управління лікувально-профілактичної допомоги населенню департаменту охорони здоров'я Вінницької облдержадміністрації Ольги Задорожної.

- Ухвалене законодавство зобов'язує усі заклади (усіх рівнів) перейти у 2020 році на фінансування з Національної служби здоров'я. А це означає, що вперше пацієнти всіх пільгових категорій і ті, що не мають пільг, отримають чітке розуміння, які безоплатні медичні послуги в рамках програми медичних гарантій їм будуть надані за кошти держбюджету. Передусім це будуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, (тобто аналізи, рентгени, УЗД, консультації вузькопрофільних фахівців), а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога, - розповідає Ольга Задорожна. 

Окрім цього, вже у наступному році заклади зможуть отримувати додаткові кошти за пріоритетні послуги, які оплачуватимуть за підвищеними тарифами. Це ендоскопічні обстеження, спрямовані на раннє виявлення раку (гастро-, гістеро-, цисто-, бронхоскопія тощо). Водночас, у найближчий час, мають чітко уточнити список послуг, за які передбачена оплата. Йдеться про покращенні немедичні послуги - проживання, харчування і сервіс, про медичні послуги без направлення лікаря - за самостійне звернення пацієнту доведеться платити. А також уточнюється перелік медичних послуг некритичного характеру, за які Національна служба здоров'я сплачувати не буде. Це стоматологічні послуги, крім дитячих та ургентних, і послуги з оздоровлення. Додаткові так би мовити послуги дозволять закладам більше заробляти, а отже закуповувати відповідне обладнання, заохочувати кваліфікованих фахівців і відповідно конкурувати за пацієнта. Але чи всі заклади в районах готові до такого темпу?

- На сьогодні 100% закладів вторинного рівня області (а це 48 установ) перетворені на комунальні неприбуткові підприємства, тобто стали автономними. Усі вони отримали ліцензії на медичну практику та роботу з наркотичними засобами, затвердили новий колективний договір. Рівень комп'ютеризації на вторинному рівні в області - 95%, відповідно 95% закладів готові до підключення до електронної системи охорони здоров'я України. Аутсайдерами є лише Немирівська ЦРЛ та Вапнярська міська лікарня Вапнярської ОТГ, - уточнює Ольга Задорожна. - У Немирівській ЦРЛ при потребі в 24 автоматизованих робочих місцях для лікарів закуплено лише 8 комп'ютерів, а кошти на закупівлю медичної інформаційної системи (МІС) у бюджеті району не передбачені. У Вапнярській міській лікарні з 9-ти необхідних комп'ютерних комплексів є лише 4, а програмне забезпечення не проплачене місцевим бюджетом.

Водночас саме комп'ютеризація медичних закладів є необхідним етапом для запровадження системи електронного здоров'я (e-health) в Україні і головною умовою для відшкодування коштів. Адже оплата НСЗУ як замовника послуг буде відбуватися за пролікований випадок, оцінка якого здійснюється на підставі аналізу в електронній медичній системі. Інформація про виписаних хворих повинна вноситися у МІС у режимі реального часу. Поки що до такого темпу готові не всі заклади області, зізнається співрозмовниця. І висловлює сподівання, що до початку нового року ситуація поліпшиться. На вирішення всіх моментів є ще час. 

- Наразі за дорученням голови облдержадміністрації у підготовку закладів вторинного рівня до входження у реформу активно включилися органи місцевого самоврядування. У поточному році на ремонтні роботи приміщень виділили 63,3 млн грн (у 2018 році - 71,5 млн грн). У першому півріччі 2019 року при проведенні будівельних робіт у 13 закладах освоєно 24,4 млн грн, що складає 39% від запланованого, - резюмує Ольга Задорожна. 

 


Олександра МАКОВЕЦЬКА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1014

«Надійшла інформація від мешканців Калинівки, що горить склад з порохом!!! За словами очевидців, почали евакуйовувати найближчі села», ...

441

Могилів-Подільська місцева прокуратура Вінницької області встановила факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати, який має...

378

9 вересня під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Ігоря Івасюка відбулась оперативна нарада щодо резонансної ...

340

Мер Бару оголосив голодування, бо сесія міськради провалила голосування, не підтримавши грантовий проєкт Чотири питання щодо ...

298

З 30 серпня по 9 вересня було викрадено три велосипеди Nextbike (пошкоджені велосипеди - то окрема тема), по всім випадкам відкриті кримінальні...