Рекомунізація

Рекомунізація

Українським вулицям повертають попередні назви

В Україні переглядаються результати декомунізації. Так, 19 червня Харківська міська рада повернула проспекту генерала Петра Григоренка попередню назву на честь маршала СРСР Георгія Жукова. А 25 червня Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів, які зараз мають імена Степана Бандери і Романа Шухевича, вже в українській столиці. Якщо у Харкові ініціатором повернення назви був мер Геннадій Кернес, то позивачкою у справі щодо перейменування назв київських вулиць була проросійська активістка Олена Бережна.
У розмові з DW професор політології Києво-Могилянської академії та науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань зазначає: ініціаторами в обох випадках є проросійські сили, які користуються вдалим моментом, аби отримати ідеологічну перемогу. Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович також стверджує, що ці рішення мають політичне підґрунтя.
На думку В'ятровича, міський голова Харкова Геннадій Кернес використовує повернення до попередніх назв як можливість мобілізувати на свою користь проросійських виборців. Загалом станом на 2017 рік декомунізацію підтримували близько 52 відсотків українців, зазначає історик. Однак, додає він, симпатії до Росії властиві радше жителям Сходу та Півдня України. Саме тому Кернес упевнений, що цей крок принесе йому електоральні бали, пояснює В'ятрович.
Щоправда, дані опитування КМІС, проведеного у лютому 2017 року, дають трохи інші результати. Тих, хто підтримує необхідність очистити Україну від символів радянського минулого, приблизно стільки ж, як і супротивників цієї ідеї, - 42,5 відсотка і 43,8 відсотка відповідно.
Соціологічні дослідження демонструють ще один цікавий факт. У той час як значна частина українців підтримує декомунізацію, вони часто проти конкретних змін у її рамках, які стосуватимуться їх безпосередньо. Так, у квітні 2016 року, напередодні перейменування Кіровограда на Кропивницький, КМІС опитував місцевих жителів щодо їхнього ставлення до цієї ініціативи. Попри той факт, що 95 відсотків опитаних знали, що це відбувається в рамках декомунізації, 67 відсотків не підтримували перейменування безвідносно до можливих варіантів заміни. В'ятрович визнає цю тенденцію: "Це особливість багатьох українців, які хочуть змін, але так, аби вони зачепили не їх, а лише тих, хто мешкає на сусідній вулиці".
Ситуація із рішенням київського суду не має передвиборчого підґрунтя, натомість більше пов'язана із тим, що у судовій системі залишилися люди, які орієнтуються на домайданівську владу, зазначає Гарань. На його думку, ці судді користуються відсутністю чіткої позиції щодо гуманітарних питань нового президента України Володимира Зеленського. "Вони використовують цю ситуацію, виявляючи, так би мовити, політичну спритність", - відзначає експерт.

Коментарі експертів:

Кандидат юридичних наук Василь Мірошниченко:

- Я не знаю, може, люди забули, що ми перебуваємо у стані війни. Тому зараз витрачати гроші на те, щоб визначити назви вулиць чи проспектів, мені здається, не на часі. Це може спокійно вирішувати місцева влада.

Народний депутат України Олександр Грановський:

- Хто має право приймати такі рішення? Їх можуть приймати городяни. Так написано в законі, тому тоді, коли Кернес отримав відповідну петицію, він запропонував це голосування сесійному залу, де працюють депутати, які представляють цих городян... Можемо по-іншому спитати: чи мудре це рішення, яке приймають депутати у такий відповідальний момент? І на це питання у мене є відповідь. Харків'яни, більша їхня частина, це рішення підтримують.

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович:

- Зараз мова йде не лише про перейменування проспектів, але про ширшу гуманітарну політику і можливий проросійський реванш у цьому питанні. 

"Місто" запитало у читачів: "Чому декомунізованим вулицям повертають попередні назви?"

Сергій, будівельник:

- Це дуже дивна вигадка. Не розумію, для чого. Краще б звернули увагу на серйозні проблеми.

Анна, студентка:

- Це, мабуть, роблять тому, що люди користуються попередніми назвами вулиць, а не новими.

Анатолій, займається нерухомістю:

- Взагалі не бачу жодного сенсу в цьому. Обурений, що перейменували вулицю Жукова.

Наталя, працівниця пошти:

- У нас кілька років тому змінили назви вулиць, я досі не вивчила назви.

Олена, приватний підприємець:

- Ми досі називаємо вулиці старими "іменами". Може, тому вирішили повернути ті назви.

 

 

 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

651

26-27 липня у Вінниці відбудеться турнір з футболу «Кубок Героїв спецназу». Захід проходитимуть на стадіоні КП «Центральний міський ...

460

Протягом трьох годин 16 липня оперативники карного розшуку Головного управління Нацполіції Вінниччини та працівники Вінницького ...

352

У Жданівській об’єднаній територіальні громаді, що у Хмільницькому районі відкрили нову сучасну амбулаторію загальної практики ...

344

У Вінницькій області на виборчому окрузі №17 (центр – місто Ладижин) заявили про напад кандидат у народні депутати України та волонтер ...

343

Спеціально обладнаний автомобіль для перевезення осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, урочисто передано ...