Освітня реформа має продовжитися

Освітня реформа має продовжитися

Міністерка освіти та науки Лілія Гриневич у Вінниці розповіла, що до 2023 року Уряд планує підвищити мінімальну зарплату педагогам до рівня чотирьох прожиткових мінімумів

Цього року в Україні першокласники пішли до Нової української школи. Рік діти вчилися за новою програмою. У Міністерстві освіти і науки наголосили, що це ключова реформа - і після навчання у НУШ діти мають навчитися критично мислити, не боятися висловлювати власну думку, їм має бути приємно ходити до школи. Навчальний рік завершився, і батьки першачків оцінили реформу позитивно. 
А що ж чекає середню та старшу школу, чи будуть їх реформувати? Про це, а також про те, чи планують далі підвищувати зарплату вчителям та чому нинішня міністерка освіти йде у політику - в ексклюзивному інтерв'ю "Міста" з Лілією Гриневич. Саме вона стала ініціатором впровадження Нової української школи. 

- Торік із фінансовим забезпеченням Нової української школи виникли проблеми - батьки мали докупляти хто коврики, хто конструктори. Наступного навчального року як буде?

- Реформа Нова українська школа передбачає зміну методики навчання, є також новий зміст навчання. Все це орієнтовано, в першу чергу, на те, щоб діти формувалися, як успішні люди, які вміють критично мислити, захищати свою думку, співпрацювати у команді. Все це потребує інших методик й іншого освітнього середовища. Ми виділили минулого року на Нову українську школу, а саме на обладнання - 1 млрд грн. Чи достатньо це на 16,5 тис. шкіл в Україні? Очевидно, що ні, але така інвестиція в початкову школу була вперше за часів незалежності. Загалом у шкільну інфраструктуру, обладнання шкіл зі всіма субвенціями за два останні роки було направлено близько 7 млрд грн. Треба враховувати, що зараз відбувається фінансова децентралізація, місцеві бюджети зросли у два, а деякі й у три рази - і вони мають докластися до цієї субвенції на Нову українську школу, якщо хочуть, щоб ці зміни в повному обсязі зайшли в кожний заклад. Тому що засновниками шкіл є органи місцевого самоврядування, вони отримали допомогу від держави у вигляді субвенцій і мають визначитися, що вони закуповують, щоб ця закупівля була ефективна. Я бачила, як за ті самі гроші в одних школах куплено більше, а в інших менше. Цього року в шкільну інфраструктуру через різні субвенції вкладаємо 3,8 млрд грн. І я сподіваюся, що органи місцевого самоврядування вже навчилися, як проводити тендери, бо вони мають досвід минулого року, і ринок пропозицій освітнього обладнання буде також готовий до таких великих капіталовкладень. 

- Нова українська школа у нас вже є. А середня школа, старша - там також передбачається реформа? 

- Учителі початкової школи, я бачу таку тенденцію, вже застосовують певні методики Нової української школи у 3-4 класах. Зараз ми готуємо стандарт базової освіти - це новий державний стандарт, той, який відповідно до плану має почати працювати у 2022 році. Ми також ведемо консультації зі Світовим банком, який вірить у нашу реформу і готовий дати Україні відповідні кошти, щоб ми пришвидшили реформу. І ось ці зміни освітнього середовища робили не тільки в початковій школі, але й базовій. Якщо наступний Уряд і наступна Верховна Рада будуть продовжувати реформу, інвестувати в неї, то у нас є можливість пришвидшити реформу. На її продовження потрібні кошти і політична воля. Потрібен відповідний досвід. Ми прийшли до цієї реформи через величезну кількість роботи. Ми уже знаємо, що можна зробити швидше і краще. Дуже сподіваємося, що до Парламенту, крім тих людей, які ще не були в політиці і які прийдуть вперше, - потраплять також ті люди, які вже здійснюють реформи і знають, що робити, які можуть новий потенціал і енергію спрямувати у правильне русло. 
- Реформа освіти торкнулася не тільки дітей, а й вчителів. Передбачалася сертифікація учителів, у Вінницькій області таких мало бути 46. Та ви казали, що ця сертифікація добровільна і її результати не матимуть наслідків. Навіщо вона тоді і для чого? 
- У законі "Про освіту" визначено, що вчителі можуть пройти добровільну сертифікацію. Вона має на меті виявити найкращих учителів, тих, які володіють методиками НУШ, які добре володіють своїм предметом, віковою психологією. Сертифікація складається зі ЗНО для вчителя, тобто тесту, який він має розв'язати, державна служба якості освіти прослідковує, як учитель працює безпосередньо у класі, крім того, вчитель робить електронне портфоліо і з цього складається його сумарний бал. Після чого він або проходить успішно сертифікацію, або ж ні. Зараз ми почали пілот - це 1000 вчителів по країні, щоб відпрацювати методологію сертифікації. З кожним роком ця кількість вчителів зростатиме. Якщо людина пройшла сертифікацію - вона отримає 20% надбавки до заробітної плати. Це свідчить про високий кваліфікаційний рівень учителя. Якщо не пройде - нічого не станеться, вчитель продовжить працювати, як і працював. По-друге, ми вважаємо, що ці вчителі - це агенти змін, ті люди які можуть ділитися методиками, які вони знають. Саме тому ця надбавка ще й передбачає діяльність учителя як такого, який ділиться своїми знаннями з колегами.

- Чи зберігаються у закладах освіти добровільні внески?

- Благодійні внески тому і називаються благодійними, що їх дають батьки зі своєї волі. Якщо вас заставляють здавати гроші, які ви не хочете давати в школу, то це не благодійні внески - а вимагання коштів із батьків. У нас є чітка позиція з цього приводу. Батьки мають право допомагати школі, і це робиться в усіх країнах світу. Тому що батьки розуміють, що дитина у школі проводить дуже багато часу, і її тут має бути комфортно, але вони в праві самі вирішувати, наскільки готові допомагати школі і як саме це робити. Нам завжди чогось не вистачає, і середовища школи можна завжди поліпшувати. Коли з них починають вимагати кошти на ще щось, наприклад, бідна родина не може віднести певної суми в школу, а потім це ще й позначається на дитині, її пресують за те, що батьки не здали кошти. Я вважаю, що це антипедагогічно, це є порушенням прав. Ми підтримуємо активну участь батьків у житті школи, але всі їхні внески для школи можуть бути тільки з їхньої власної доброї волі. 

- Це правда, що з 1 вересня дітей, які не мають щеплень, в тому числі і від кору, не допускатимуть у школи? Яким чином вчителі мають забезпечити навчання не щеплених дітей?

- Слід зазначити, що обов’язкова вакцинація - один із пріоритетних напрямів роботи МОЗ зараз. Саме вони є ТОП-організацією у нашій країні, яка диктує політику у сфері охорони здоров’я, і якщо вони вважають щось важливим або доцільним, то ми як МОН маємо слідувати їх настановам, адже життя і здоров’я наших дітей – це безумовний пріоритет. З огляду на правове підґрунтя, яке ми сьогодні маємо, ситуація така. Згідно із законом “Про захист населення від інфекційних хвороб”, відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень. Виняток  становлять лише діти, які мають медичні протипоказання до вакцинації. Раніше були сумніви щодо конституційності такого підходу. Мовляв, доступ до освіти гарантований Конституцією, чи не суперечить таке рішення Основному Закону. Але нещодавно Верховний суд ухвалив рішення по справі, яке по суті тлумачить це питання. У його постанові зазначається, що держава має забезпечити дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну - у тому випадку - освіту та інтересами інших дітей. Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, загальне благо на безпеку та охорону здоров’я має перевагу. Батьки можуть обирати форму навчання дитини, але держава встановлює певні правила реалізації такого права, щоб враховувалися не лише права дитини на освіту, а й забезпечувалась безпека та здоров’я всіх дітей. Це рішення остаточне у справі, яка розглядається в судах різних інстанцій ще з 2016 року, та не підлягає оскарженню.

- Днями ви сказали про підвищення зарплати вихователям садочків, молодим учителям і майстрам. Скільки вони мають отримувати?

- Я хочу брати відповідальність на себе за те, що я точно зможу зробити з тими людьми, з якими ми йдемо в одній команді. Ми маємо зараз план, яким чином зробити реформу оплати праці освітян і підняти вагомо заробітну плату вперше тим дискримінованим категоріям освітян, якими є вихователі, майстри виробничого навчання в професійно-технічній освіті, тому що їхня праця надзвичайно важлива. А також молодим учителям, які приходять працювати у школу, і їхня заробітна плата значно нижча, ніж у досвідчених педагогів. Ми знаємо, як це зробити, це є пакет відповідних постанов, який входить до бюджетного законодавства, що мають йти на 2020 рік. Ми це все розробили, але не можемо цього представляти, тому що наш Уряд вже не бере участі в бюджетному процесі. У ньому буде брати участь новий Уряд і Парламент. Ми готові передавати усі наші напрацювання, але повинна бути політична воля, що вони це все візьмуть і будуть робити. Коли я буду впевнена у тому, що ми маємо на це вплив - тоді розголосимо відповідно всі нюанси цієї реформи оплати педагогічної праці і конкретні цифри. Можу сказати, що ми до 2023 року плануємо вийти на рівень чотирьох прожиткових мінімумів мінімальної зарплати педагога.

- Чому ви приєдналися до "Української стратегії" Гройсмана" і йдете разом на парламентські вибори?

- Робота в парламенті і в політиці - не такий легкий хліб, як хтось може думати. Коли я працювала у Верховній Раді, ми зробили багато законодавчих актів, які тим чи іншим чином повпливали позитивно на систему освіти. Я розумію, який це виклик і скільки роботи. Я йду, тому що не маю права не йти, бо ми розпочали цю реформу і багато інших змін в інших секторах освіти, за цим стоїть команда і велика кількість людей, які доклали своїх зусиль і вірять в ці зміни. Тому мусить бути в політикумі група людей, яка представлятиме їхні інтереси. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман дуже підтримав освітню реформу, без його підтримки ми не змогли б мати ці всі інвестиції. Це була чітка політична воля на пріоритизацію підняття якості освіти в Україні. Для мене це дуже цінно, і більше того, ті люди, які є зі мною поряд у команді - це люди, за кожним з яких стоять свої позитивні зміни, які вони зробили для цієї країни. Я бачила, що вони робили і знаю, що у них є воля робити більше, і вони знають, як це робити. І поки в Парламенті одні будуть вчитися, що їм треба робити, ми готові прийти і продовжувати далі ці позитивні напрацювання. Я думаю, що це нас усіх спонукає йти однією командою. Це не просте завдання для нас на ці короткі вибори. Дуже важко у такий короткий термін донести наші цілі до людей. Я щиро вірю, що є люди, які мислять критично і розуміють, що в Парламенті потрібна тяглість позитивних реформ, які вже започатковані. 


Інна МАРТ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

649

26-27 липня у Вінниці відбудеться турнір з футболу «Кубок Героїв спецназу». Захід проходитимуть на стадіоні КП «Центральний міський ...

458

Протягом трьох годин 16 липня оперативники карного розшуку Головного управління Нацполіції Вінниччини та працівники Вінницького ...

351

У Жданівській об’єднаній територіальні громаді, що у Хмільницькому районі відкрили нову сучасну амбулаторію загальної практики ...

341

Спеціально обладнаний автомобіль для перевезення осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, урочисто передано ...

341

У Вінницькій області на виборчому окрузі №17 (центр – місто Ладижин) заявили про напад кандидат у народні депутати України та волонтер ...