Homo Sovieticus

Homo Sovieticus

Услід за декомунізацією на Вінниччині має бути дерадянизація   

Чому зі здобуттям незалежності Україна так і залишилась до певної міри у минулому? Коли її громадяни нарешті усвідомлять це та як позбудуться радянського спадку в усьому, що їх оточує, а передусім у власних головах? Про це журналіст "Міста" розмовляв із доценткою кафедри історії і культури України Вінницького державного педагогічного університету ім.Коцюбинського, докторкою історичних наук Тетяною Кароєвою.

- Нагадаю, що саме поняття "Homo Sovieticus" запровадив наш земляк, відомий соціолог Юрій Левада ще наприкінці 80-их років (минулого століття. - Авт.). Він також запропонував вивчати "радянську людину" як таку, що має певні особливі параметри у поведінці та способі життя. Той самий Юрій Левада був упевнений, що зі зникненням радянської системи зникне й "Homo Sovieticus", - каже Тетяна Кароєва. 

Але гіпотеза не спрацювала. У 2000 роках соціологічний інститут "Левада-Центр" визнав це першим. 

- Дослідники побачили, що на арену суспільного життя виходить покоління перебудови, яким на момент розвалу Радянського Союзу було два-три роки. Здавалося б, вони не мали зачепити той період, а насправді їхній світогляд нічим не відрізнявся від світогляду їхніх батьків. І ця тенденція подовжується. Нині вже й історики, й соціологи, й політологи погоджуються з тезою - покоління, яке народилося в незалежній Україні, є продуктом радянської системи, - говорить Тетяна Кароєва. 

Втім, є й певні позитивні моменти. Порівнюючи пострадянське покоління сучасної України та Росії, дослідники бачать певні відмінності. 

- Так, ми не можемо чітко виміряти показник того, що українці менш схильні до радянських практик, ніж росіяни. Але на рівні відчуттів це помітно, - переконує історикиня.

Нещодавно кафедра історії і культури педуніверситету організувала семінар щодо досі збережених на теренах Вінниччини прикладів радянського візуального ряду.

- Пригадаємо, скажімо, 9 травня, яке у свідомості багатьох українців і досі залишається днем перемоги (День пам'яті і примирення, його відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини. В Україні ця дата була впроваджена у 2015 році. - Авт.), - наводить приклад Тетяна Кароєва. - У селах люди традиційно покладають квіти до місцевих пам'ятників. І це цілком нормальна практика, яка існує в усьому світі. Але варто придивитися як це відбувається, ми спеціально аналізували типові фото таких заходів: люди утворюють колону, попереду духовий оркестр, далі старшокласники у військовій формі з макетами автоматів калашникова, а за ними ветерани. Але чи це справді ветерани Другої світової? Та їх у містах вже майже не залишилось, а ті, які ще живі, ті точно ніяким маршем нікуди вже не готові ходити. Але ж радянська традиція вимагає, "щоб був ветеран". І їх знаходять - груди в медалях і інших відзнаках, от тільки до тієї війни він жодного стосунку не має, бо це афганець. І це ще в кращому у випадку. А може, навіть звичайний прапорщик, який свого часу служив у радянській армії. Він не є ветераном, він грає роль ветерана. Тобто відтворюється радянська практика покладання квітів до меморіалів на День перемоги. Ритуал залишився, а зміст його вже втрачений. 

За словами історикині, мова не йде про те, щоб у чомусь звинуватити цих людей. Варто просто відкрити і їм самим, і усьому суспільству очі на те, що відбувається механічне повторення мертвих ритуалів, справжній зміст яких вже давно й безповоротно втрачений.

- Ще одна суто радянська традиція - висаджувати ялинки біля державних установ, так само як колись біля міськкому партії, обкому партії та зрештою й біля кремлівської стіни. Чому саджали ялинки за радянських часів цілком зрозуміло, їх завжди зелене гілля уособлювало "вічно живих революціонерів". А от чому зберігається ця традиція до сьогодні, вже не так просто пояснити, - розмірковує Тетяна Кароєва. - Знову ж таки, я абсолютно не закликаю вирубувати ялинки та висаджувати скрізь, де тільки можна, калину. Але мені здається вже прийшов час частіше замислюватись що, а головне, чому ми робимо. Скажімо, як на мене, одна велика пишна ялинка біля державної установи - це чудово, тим більш, що її можна прикрасити до Різдва. Але дивно плекати давні однотипні ялинкові шеренги, де частина дерев вже змарніла й всохла - що в цьому гарного?

Ще один приклад, оформлення в'їздів до населених пунктів.

- Колись на трасі на в'їзді до кожного села і селища встановлювали металеві конструкції з назвою населеного пункту, зірками, променями та іншими декоративними елементами радянського зразка. Зараз їх фарбують у жовто-блакитний колір, включно з тими радянськими зірочками, а десь поряд ще й вкопують хрест, - говорить історик. - Люди просто не задумуються про те, що механічно нанизують один на один зовсім несумісні символи. А на ці речі треба звертати увагу!
 

Довідка "Міста"
Homo Sovieticus (псевдо-lat. - "гомо совєтікус") - саркастичний та критичний термін, що вживається до середньостатистичної людини, яка народилася у Радянському Союзі або у одній з країн Східного блоку і котра сприймає навколишній світ, використовуючи виключно систему міфів Радянського Союзу.
Вважається, що поняття "Homo Sovieticus" набуло поширення в науковій та популярній літературі завдяки однойменному соціально-психологічному роману російського та радянського філософа, логіка, письменника-сатирика Олександра Зинов'єва (1922-2006).


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

460

Прокуратура Вінницької області до Тиврівського районного суду для розгляду скерувала обвинувальний акт відносно місцевого жителя за ...

317

З 19 по 23 червня в Україні, у т.ч. й на Вінниччині, переважатиме надзвичайна пожежна небезпека (5 класу). Про це повідомляє ГУ ДСНС України у ...

312

       У Вінниці вперше представили раритети з музею Івана Франка, що в Львові      У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї ...

310

Міністерка освіти та науки Лілія Гриневич у Вінниці розповіла, що до 2023 року Уряд планує підвищити мінімальну зарплату педагогам до ...

298

Портал "transfermarkt" оновив оціночні трансферні вартості футболістів після закінчення сезону 2018/2019 років. Ця зміна торкнулася й українських ...