"Смішні гроші" і сучасний театр

Житомирський режисер Петро Авраменко готує для Вінничан прем'єру

 День театру, 27 березня, на вінницьких шанувальників мистецтва чекає нова, оригінальна і дуже цікава вистава з назвою "Смішні гроші". Її презентує режисер Житомирського музично-драматичного театру ім.І.Кочерги, заслужений артист України Петро Авраменко. Він уже відомий нашому глядачеві за інсценізацією казки "Аліса в країні чудес".

- Про що Ваша нова робота "Смішні гроші"?

- Це буде комедія положень, коли дії відбуваються при випадкових і непередбачуваних збігах обставин. Дуже цікавий жанр, відмінний від звичайної комедії. Це вистава Рея Куні - це сльози крізь сміх над ситуаціями, у які потрапляють персонажі. Сьогодні нам це дуже необхідно - розвантажитися від проблем, які нависають з усіх сторін. Тим паче, тема грошей для нашої країни зараз неабияк актуальна: якщо ми їх не маємо, то хоча б посміємось над ними. 

- Одну й ту саму виставу можна поставити по-різному, у чому особливість цієї?

- Звісно, ми завжди намагаємося розкрити автора, але кожен режисер, беручи виставу для постановки, уже є цим автором. Тут доцільніше буде сказати про вирішення вистави - у нас воно буде у вигляді коміксу. Будучи ще й художником-оформлювачем, я намагався оформити сцену у вигляді малюнку, на тлі якого гратимуть актори. Буде використання відеопроекції. 

За сюжетом, сумлінний клерк Генрі Перкінс, переплутавши свій дипломат з чужим, знаходить у ньому велику суму грошей. А у нього ще й день народження. Нічого не пояснюючи дружині, герой просто збирає речі, аби втекти. Згодом з'ясовується, що з цим дипломатом пов'язані чимало людей. Словами усього й не розкажеш - треба прийти і побачити. Та й не хочеться наперед все розкривати. 

- Як працюється із вінницькими акторами?

- Актори ваші мені дуже подобаються. Серед них є добре знайомі однокурсники. Після "Аліси в країні чудес" мені просто не хотілося залишати ваш театр. У фіналі відбулося те, що й має бути у мистецтві, коли люди хочуть об'єднуватися, щоб творити. Вінниця для мене - це творчий майданчик, куди ти із задоволенням приїздиш працювати.

- Що для Вас, режисера, найважливіше у виставі?

- Щоб глядач вийшов із зали з якоюсь думкою. Інтелектуальний театр мені навіть більше імпонує, ніж психологічний. Якщо говорити про "Смішні гроші", то намагаємося показати те, що гроші здатні робити з людьми, як змінюються їхні стосунки. Звісно, що у комедії складніше передати глибокий зміст, але ми намагаємось.

- Є лише два місяці для роботи над прем'єрою, це дуже мало насправді.

- Так, але сучасність дуже стрімка, і ти пристосовуєшся до її ритму. Намагаємося за короткий термін зробити щось неймовірне і цікаве. 

- Які були складнощі?

- Скажу, що комедія сама по собі - це складний жанр як для режисера, так і акторів, адже глядач сміється не завжди. Не всі жарти публіка може сприймати, навіть якщо тобі вони здаються вдалими. Навіть найпрекрасніший актор не завжди здатен зіграти потрібний жарт, тому дуже важливо знайти форму подачі. 

- Сучасний глядач - наскільки він сьогодні вимогливий?

- Я знаю одне - світ змінюється, але не змінюються людина. От у чому філософія і парадокс. Людина, як і сотні років тому, любить, страждає, отримує біль, радість. Час і форма змінюється, людина залишається такою, як її створив Бог. Решта залежить від сім'ї, виховання, держави. Сьогодні глядач досить вимогливий у плані технічного оснащення, і багато театрів просто не мають відповідних можливостей через брак фінансування. Але ж театр і кіно мають бути на одному рівні. Я сам знімаю кіно, але театр ближчий мені через живе спілкування - режим онлайн на малій відстані, коли актор і глядач відчувають один одного. От, буває, кажуть, що вистава не вдалася, хоча актори грали бездоганно. Насправді ж не відбулося контакту.

- Звучить банально, але й сам театр сьогодні тримається на "смішних грошах".

- Не люблю це говорити, але театр виконує виховну функцію, починаючи з казок, на які приходять діти. Вони звикають думати, мислити, шукати свою філософію у житті. Театр ставить питання, це потужна зброя, яка викликає емоції і приводить до роздумів. Але чомусь зараз, перед виборами, про культуру говорять найменше, хоча вона лежить в основі економіки. Зараз у театрах велика проблема з кадрами - люди повиїжджали за кордон. У Житомирі частини балету вже нема. А справді - що ми можемо їм запропонувати? Культура країні не потрібна, але жити людям якось треба. Я бачив, як працюють театри у Польщі. Там режисер із директором не ламають голову, де взяти кошти на тканини. У нашій сфері свої нюанси, нас не можна рівняти із заводом із виготовлення болтів, тут творчий процес. 

- Чому на гастролюючі антрепризи люди ходять більш охоче?

- Бо йдуть на розпіарені імена, хочуть зблизька побачити зірок - на це і розраховано. Але часто для останніх такі виступи подібні до відбувальщини, вони знають, що до них все одно прийдуть, як би вони не грали. Але не буду говорити за всіх, бо професіонали завжди віддаються своїй справі. 

- Про що Ваші творчі плани і мрії?

- Знаєте, плани, як у кожної творчої особистості - зробити щось таке грандіозне і шедевральне, яке "прогримить" на весь світ. Було б непогано. І не важливо, в якому театрі України це станеться. 

 


Ірина МОХАР



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1218

Пропоновані кандидатури на посади голів кількох облдержадміністрацій оприлюднив віце-прем"єр-міністр України Павло Розенко. ...

404

День Державного Прапору, який українці відзначатимуть 23 серпня, традиційно розпочнеться з урочистого підняття прапора на Майдані ...

234

Міфічна загроза чи реальна перспектива Через подорожчання електроенергії для підприємств на 25% з першого липня деякі галузі опинилися ...

216

Уже 28 мільйонів українців підписали декларації зі своїми лікарями. Як переконує прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, це значить, ...

215

  ...