Чому «розум» і «руки» тікають до Польщі

   Чому «розум» і «руки» тікають до Польщі

       Дедалі більше українських абітурієнтів прагнуть навчатися у Польщі. Але чи дійсно польська освіта дає кращі знання та більші шанси знайти роботу своєї мрії – відповідь в цифрах.
     Коли Польща зіштовхнулася з браком кваліфікованих кадрів і відтоком молодих людей далі на Захід Європи, вона почала шукати шляхи заповнити «вакансії» шляхом заохочення імміграції молодих людей з інших країн. Особливо цінними (зручними) стали ті, хто знає мову та культуру, а також готовий вчитися і залишатися у Польщі – тобто українці. А влітку у Польщі ухвалили новий Закон про вищу освіту, який взагалі відкриває всім українцям доступ до безоплатної освіти, головне – мову добре знати (на рівні С1). Відсутність плати за навчання може стати солідним стимулом для вмотивованих абітурієнтів навчатися в Польщі. Як подає у досліджені аналітичний центр CEDOS, вже зараз у польських вишах понад 50% іноземців – це студенти із України.
     Не лише державна політика заохочує українську молоді навчатися і працювати в Польщі, багато зусиль докладають і польські заклади вищої освіти, які конкурують між собою в Україні. Університети розглядають українську молодь як потенціал, який може втримати їх на плаву у короткій та довгій перспективі, при чому фінансовій, бо чимало приватних вишів через демографічну кризу у Польщі не можуть привабити достатньо польських студентів і тому значною мірою покладаються на притік іноземних студентів. Деякі приватні університети визнають, що активно співпрацюють з рекрутинговими компаніями, базованими в Україні, і пропонують їм фіксований відсоток плати за навчання (зазвичай 10%) в обмін на успішний рекрутинг українського студента.
     
Скільки?

За даними аналітичного центру CEDOS, кількість українських студентів та випускників постійно зростає. У 2012–2013 навчальному році було 9747 українських студентів, а вже в 2013–2014 це число зросло до 15123. Наступного навчального року навчалось вже 23392 українські студенти, у 2015-2016 – 30589. Станом на 2016–2017 у польських університетах вчилися вже 35584 українські студенти. 
Деякі українці, що мігрують до Польщі, мають польське коріння і відтак мають право на так звану карту поляка. У 2012 році було прийнято 1570 таких студентів, в 2013 – 1993, в 2014 – 2549, у 2015 – 3616, у 2016 рік – вже було 3520 українських студентів із картою поляка, тобто більш ніж удвічі, ніж у 2012. Ці дані показують велике зростання у кількості українців у Польщі після Євромайдану 2013–2014 років.
Відповідно до даних від Міністерства науки та вищої освіти, 1857 українських студентів отримують стипендії. Це понад 60% від усіх іноземних студентів, які отримують стипендії в Польщі. Найчастіше українці отримують державну стипендію (1589 бенефіціарів), ще 255 мають недержавну стипендію і 13 осіб – стипендію від церкви.

Чому?

Проводячи опитування серед українських студентів, які навчаються у Польщі, експерти аналітичного центру CEDOS, визначили три аспекти, які вплинули на їхнє рішення навчатися за кордоном. 
Найпопулярніші відповіді:
– бажання отримати диплом європейського університету з метою подальшого працевлаштування в ЄС (51%),
- бажання мати більше знань, які допомогли б із працевлаштуванням у ЄС (48%),
- незадовільні умови життя в Україні (система охорони здоров’я, транспортна інфраструктура, ринок житла тощо) назвали причиною 47% респондентів. 
Для певної частини українців важливими були новий культурний досвід (30%), кращі умови для навчання в польських університетах (25%) та бажання поліпшити знання іноземних мов (19%). Отримання знань (9%) або диплому (8%) у європейському університеті для подальшого працевлаштування в Україні виявилися непопулярними причинами навчатися за кордоном, так само як і військовий конфлікт в Україні (6%).
Основною причиною, чому українські студенти обрали навчання саме в польському університеті, була порівняно низька вартість життя (цю відповідь обрали 39% респондентів). Серед інших вагомих причин – можливість навчатися зі знижкою (29%) та нижчі вимоги для вступу, ніж в інших країнах (28%). 
У виборі конкретного університету респонденти орієнтувалися на статус закладу (44%) та існування певної навчальної програми (42%). 
Для чверті опитаних мали значення поради від родичів та друзів, а для 22% — переконаність у високих шансах на працевлаштування для випускників університету. Також 22% звертали увагу на зручне транспортне сполучення з Україною, 20% відзначили інформаційну кампанію університету, 19% орієнтувалися на досвід родичів чи знайомих, які вчились у цьому закладі.

Для чого?

Для Польщі наявність великої кількості іноземних студентів є шансом поліпшити ситуацію на ринку праці, що зазнає нестачі робочої сили. Втім, усе залежить від готовності випускників увійти на польський ринок праці та їхнього бажання залишитись у Польщі. Для роботодавців у пошуку робітників ключовим аспектом у розгляді кандидата з іншої країни може бути знання мови. Але результати опитування показують, що рівень знання польської серед українських студентів може бути незадовільним. Хоча багато хто в Польщі вважає, що українці часто знають польську або легко можуть її вивчити, тільки 49% студентів в опитуванні вважають, що вільно володіють розмовною та академічною польською. 20% стверджують, що можуть вільно говорити польською, 21% – що знання мови достатньо для повсякденної комунікації. Менш ніж 10% відповіли, що мають значний брак знання мови. Більше того в опитуванні наводиться приклад, коли студент зі ступенем бакалавра (чотири роки навчання) не володів досконало польською мовою.
Інший момент, що чверть опитаних розглядають Польщу, як «перевалочний пункт» і після випуску планують переїхати в іншу країну ЄС, 23% – залишитись у Польщі, 22% досі не визначилися зі своїми планами, ще 8% хочуть виїхати в країну за межами ЄС. 
Повернення до України планують тільки 6% респондентів. Серед тих нечисленних респондентів, які повернулися в Україну, головними названими причинами є бажання застосувати отриману в Польщі освіту для рідної країни, жити в тому культурному середовищі, де виросли, жити ближче до друзів і родичів.
Якщо вже обирати заклад за кордоном, то слід зважати на те, що провінційний східноєвропейський університет – це не Оксфорд і не Сорбонна. Його диплом – це не картка, яка відкриває усі двері. На жаль, часто українці так хочуть відправити дитину в ЄС, що забувають про це. В результаті – дарма витрачені гроші, освіта, гірша за українську, і розгублене, але вже наче доросле чадо. І не треба думати, що всі розумні їдуть навчатися за кордон. Як свідчать результати опитування, спрацьовує три мотивації: дешевше життя, не треба здавати ЗНО або вступні іспити, жити за кордоном (це понтово) і близько їздити додому.


за матеріалами аналітичного центру CEDOS


Олександра МАКОВЕЦЬКА,



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

906

23 травня в одному з місцевих кафе Вінниці співробітники управління стратегічних розслідувань Головного управління Нацполіції  у ...

494

26 травня у місті пройде напівмарафон «Вінниця біжить» на дистанцію у 21,095 км. На час проведення масового забігу для автомобільного ...

413

Вже за два тижні Вінниччина стане епіцентром подій культурної мапи України. З 4 по 9 червня просто неба у тульчинському Палаці Потоцьких ...

290

22 травня Вінницький міський голова Сергій Моргунов підписав Меморандуми про взаєморозуміння та співробітництво з Палатою торгівлі та ...

241

Пожежа сталася 22 травня у Стрижавці на місцевому підприємстві, де виготовляють олію. Рятувальники приїхали на виклик, коли горів дах ...