Коли були обстріли - покинутих дітей не було

Коли були обстріли -  покинутих дітей не було

Дитячий притулок у прифронтовому Торецьку, як і інші дитячі притулки в Україні, із 2012 року став Центром соціально-психологічної реабілітації дітей. Наразі у ньому 37 дітей: і сироти, і ті, чиї батьки позбавлені батьківського піклування, і діти, що опинились у т.з. важких життєвих обставинах. Найстаршій дитині - 18 років, наймолодшій - 2. 
Саме у цей Центр нещодавно привезли допомогу, яку зібрали співробітники Вінницького обласного управління СБУ. Поки старші хлопчики допомагали розвантажувати продукти, молодші діти зібрались в актовій залі. Коли ж дорослі гості принесли ящики з іграшками, малеча не перебираючи і не стримуючи емоцій та цікавості за кілька хвилин їх розподілили між собою.

- Дайте іграшку нашому Дмитрику, - дає мені медведика у руки одна з виховательок, показуючи на хлопчика, який сидить поряд із іншою працівницею закладу. І пояснює, - він сором'язливий, сам не підійде не візьме. 

- Сказати, що до нас часто так приїздять - ні, не часто, але буває. В такому об'ємі - давно у нас такої допомоги не було. Окремо дякуємо за продукти харчування, за речі, за канцелярію, за іграшки, - каже Валерія Корнієнко, директорка Центру. 

Речниця УСБУ у Вінницькій області Ірина Алексєєва зазначає, що візити до цього Центру були і раніше, але в такому об'ємі зібраної допомоги - вперше. 

- Усю допомогу зібрали співробітниками Вінницького обласного управління Служби безпеки. Мені випала честь привезти її сюди - де її потребують, де на неї чекали. Я вдячна безмежно колективу нашого управління, що вони активно долучилися до цієї ініціативи. Стільки радості, як сьогодні побачила, я давно не бачила, - каже вона. 

У 2016-му у цьому Центрі з'явилася дитина, яка прийшла сюди із Горлівки, яка за 30 кілометрів, на окупованій території. Згодом ще одна дитина прийшла з-під Донецька.

- Обоє малолітні, до 14 років. Пішки прийшли, - розповідає Олена Кульбачна, заступниця керівника військово-цивільної адміністрації Торецька. - Прийшли сказали, що там вони нікому не потрібні. А тут у них бабусі, дідусі. Ось так… Знайшли бабусь-дідусів. Зараз ці діти у сім'ї.

А ще пані Олена пригадує 2014 рік, коли були сильні обстріли. Тоді, каже вона, у міському пологовому будинку покинутих дітей не було. 

- Ті півроку, які стріляли, не було покинутих (дітей - Авт.) взагалі, не кидали. 16 рік, уже тихіше стало, і пішли кинуті дітки, на сьогодні у нас їх там шість, - каже Олена Кульбачна. - Життя налагоджується, виплати пішли, і… Але ж війна має чомусь вчити. Переоцінка має бути не тільки політичних пріоритетів, а й життєвих.

 

 


Ірина ЖУК



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

178

400 військово-зобов'язаних оперативного резерву І черги направлено до навчальних центрів Вінницький обласний військовий комісаріат ...

152

7 грудня Вінницю відвідав Постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман. Під час зустрічі із міським ...

151

На позачерговій сесії Вінницької облради, 4 грудня, депутати проголосували за ряд кадрових рішень. Так, на посаду головного лікаря ...

149

У Вінниці стартувала благодійна акція Днями у Вінниці стартувала акція "підвішених" кав і обідів. Купити каву чи обід може будь-хто, ...

147

На сесії Вінницької облради 4 грудня депутати внесли зміни і продовжили дію обласної цільової Програми підтримки учасників АТО, членів ...