Тарас Мазур про Крим, Вінницю і театр

Тарас Мазур про Крим, Вінницю і театр

"Ми живемо у часи змін і схожі на малахія, який заблукав у трьох соснах..."

Через переслідування з боку російських правоохоронців режисеру Севастопольського театру Тарасу Мазуру довелося залишити родину і втекти із окупованого Криму. І він із легкої руки Леся Танюка опинився у Вінницькому музично-драматичному театрі, від чого виграв і театр, і Тарас, який отримав свободу у творчих діях та експериментах. Цієї осені до відкриття театрального сезону режисер готує нову постановку - рок-оперу "Біла ворона", яка вже стала викликом для акторської трупи і обіцяє бути шоком для шанувальників театру. Чому Тарас Мазур вирішив проекспериментувати на почуттях глядачів та що спонукало його взятися за нову драматургію, він розповів газеті "Місто".

- Із перших днів Майдану я їздив до Києва. Це викликало шквал критики від колег. У Севастополі навіть запускали чутки, що я координатор "Правого сектору" у Криму. 24 березня 2014 року на загальних зборах колективу повідомили, що проти мене розпочато службове розслідування. Мене звинувачували у прогулах за ті дні, коли я був на Майдані. Потім до залу зайшли чотири особи в балаклавах, взяли мене "під білі ручки", вивели й відразу одягли на голову мішок, немов я злочинець. Кілька годин возили у машині, влаштовували допити, за що я не люблю Росію, розігрували цілі вистави із розмахування ножем та зброєю. 

- Але ж страшно було?

- Звичайно. Тривалий час мене тримали у комендатурі, не випускали в туалет по кілька годин, потім посадили в мікроавтобус із закритими очима і вивезли в поле. Сказали йти і рахувати до ста, і тоді я побачу свою машину. Я йшов, рахував і думав, коли вже будуть стріляти... Але коли почув, що рушила їхня машина, то зняв з очей скотч. Було близько десятої вечора, я був за містом. Знайшов свою роздовбану машину і поїхав додому. Коли наступного ранку прийшов у театр, то заступник директора сказала: "Пишіть заяву на звільнення, бо ви бандерівець і не любите Російську Федерацію". Так моя робота в Севастопольському театрі імені Луначарського завершилася. 

- І ви залишили Крим і приїхали до Києва?

- Після переїзду на материк найгостріше постало питання працевлаштування. Попри те, що багато театрів мене знали, вакансій ніде не було. До Вінниці я потрапив завдяки Лесю Танюку, тодішньому голові Національної Спілки театральних діячі в України (світла йому пам'ять). Я попросив його про допомогу. Лесь Степанович почав обдзвонювати усі театри, рекомендуючи мене як режисера. Хоча ми були особисто мало знайомі. І коли я заїкнувся: "А може, Вінниця? Я звідти родом!". Він подзвонив директору театру - і мене взяли. Рік працював за угодою. Тепер у штаті... У Крим не повертався, хоча там досі живе мій чотирнадцятирічний син і колишня дружина. Ми розлучилися на тлі цих обставин. 

- На вінницькій сцені поставили уже п'ять різних вистав, поряд, з так би мовити, стандартними і класичним є постановки, які вводять глядача (у позитивному значенні) у творчий ступор, як-от "Народний Малахій" за однойменною п'єсою Миколи Куліша. Чи готовий вінницький глядач до серйозної драматургії?

- Я ніколи не погоджуюся на класичну постановку. Так, "Народний Малахій" має збережений сюжет, але я додав ходи, які дозволяють дивитися виставу по-новому. Не може сучасний театр показувати шароварщину чи банальну історію про українське село. Театр у кожній виставі має підіймати актуальну тему, наповнюючи її новими сенсами. Вистава сповнена символізмами, і протягом двох дій глядачеві неодноразово показують свободу, ув'язнення, безвихідь. Усе те, що було актуальним майже сто років тому, і що так само актуально сьогодні. Не скажу, що кожен регіональний театр відповідає цьому, але у вінницькому мені комфортно працювати через те, що немає диктату зверху, головне "щоб люди ходили", це дає можливість для експериментів.

- Фактично одним з експериментів має стати рок-опера "Біла ворона", над якою Ви зараз працюєте. У чому "фішка" цієї вистави?

- Це одна з аншлагових постановок театральної компанії "Бенюк і Хостікоєв". Її головна тема - подвиг французької дівчини Жанни д'Арк, яка очолила свій народ у визвольній боротьбі проти англійського поневолення під час Столітньої війни... Але ми покажемо її крізь призму української Революції Гідності. Майдан дав героїв і суспільне заохочення, а потім почався певний спад, коли міфи розвінчали, а герої стали антигероями. Історія "Білої ворони" - Жанни д'Арк - яка була піднесена суспільством і ним же знищена, тоді була актуальна, але через технічні моменти постановку відтермінували. Тепер до художньо-асоціативної рок-опери всі у театрі готові. Це своєрідний виклик і для акторів, і для художників, і для мене як режисера. 

- Раніше у театрі ніхто не ставив рок-оперу. Ви прагнете створити прецедент, зробити "театральну революцію"?

- Театр може бути різним, але він однозначно мусить залишатися революційним. Мистецтво не повинно перетворюватись на агітки і політичні акції, як за радянських часів, де навіть театри були направлені не на мистецтво, а ставали пропагандистськими засобами. Тобто, як режисер я прагну, щоб театр залишався мистецтвом, але тема патріотична тут має підніматися, це однозначно! Також вона має бути присутньою у всіх інших сферах, галузях і виданнях. Більшість людей, на жаль, у своїй масі не вимагає високих матерій і високого мистецтва. Проте, на мою думку, театр не має жодного права віддавати себе на потребу такому глядачеві. Він повинен бути вищим хоча б на крок, і глядач має тягнутися за ним. Ми живемо у часи змін і схожі на Малахія, який заблукав у трьох соснах. А все через те, що не маємо орієнтирів у мистецтві. Вже ніби не там, де були, але ще не знаємо, чого шукаємо.


Олеся ШУТКЕВИЧ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

682

У Гайсині 14 жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda та вантажівки Scania. У результаті автопригоди загинув ...

502

Помер Почесний Гетьман Українського козацтва і один із засновників Руху Володимир Мулява. Про це повідомив на своїй сторінці у ...

293

Через те, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» надіслала побутовим споживачам Вінниці листи-попередження щодо заборгованності за спожиту ...

273

Приїзд до Вінниці міністра оборони Андрія Загороднюка у рамках "Діалогів з Україною" був більше схожий на соціальний зріз суспільних ...

266

Вінничани продовжують допомагати військовим, які беруть участь в ООС. Цього разу волонтери доставлять на схід країни продукти ...