Iз турботою до свого міста

Iз турботою до свого міста

Віктор Перлов: "Проектування у Вінниці має враховувати перспективи, щоб нічого не довелось переробляти»

Нещодавно школа CANactions у Києві завершила нову цьогорічну програму із урбаністики, орієнтовану на фахівців, що працюють у сфері міського розвитку. Навчання було спрямоване на впровадження стратегічного дизайну та інтегрованого планування як підходу до роботи у реальних умовах функціонування українських міст. Самі ж міста розглядали у ширшому контексті динамічних перетворень в Центрально-Східній Європі та країнах, що розвиваються. Одним із учасників випуску школи був вінничанин, член експертної групи «Транспорт та мобільність» у проекті GIZ «Інтегрований розвиток міст в Україні», кандидат технічних наук, доцент Вінницького національного технічного університету Віктор Перлов.

- Навчання за програмою урбаністики тривало вісім місяців, крім мене його проходили ще двоє вінничан – Софія Мельник та Назар Коваленко. Працювали  над проектом розвитку одного з мікрорайонів Львова. Щось на зразок нашого Тяжилова, але, можливо, у більш занедбаному стані, - розповів Віктор Перлов.

- Вашим завданням було зробити цей мікрорайон більш зручним для життя мешканців?

- Спочатку треба було зробити повне дослідження території, поспілкуватися з мешканцями у форматі опитувань, виявити проблемні місця, а також проаналізувати мікрорайон за усіма напрямками: транспорт, економіка, громадські простори, зелені насадження та ін. На підставі цього інтегрованого аналізу вийшли на стратегічні пропозиції щодо подальшого розвитку цього мікрорайону. 

- Хтось ними вже скористався?

- Думаю, є велика ймовірність того, що скористаються. Адже це завдання, а воно було спільним для усіх трьох команд цьогорічної школи урбаністики, було сформоване якраз за пропозицією міськради Львова. І коли ми представили наші пропозиції, а вони усі виявилися різними та досить цікавими, їх одразу передали львів’янам для використання. 

- У Вінниці тобі цей досвід знадобиться?

- Він вже дуже допоміг, коли ми напрацьовували пропозиції по проекту розвитку проспекту Коцюбинського. А зараз доволі активно співпрацюємо з Департаментом комунального господарства та благоустрою. Нещодавно під час зустрічі з міським головою у складі групи інтегрованого розвитку, що працює над концепцією «Вінниця-2030» ми зробили майже півторагодинну презентацію, де виклали свої побажання та рекомендації у напрямку транспортного розвитку міста.
 
- Ситуація назріла до того, щоб підправити розробників концепції?


- Справа в іншому. Концепція «Вінниця-2030», як документ, що розробляється на перспективу, формулює дуже гарні та якісні речі. Але ми бачимо, що є поточні проекти, які виконуються вже зараз і не завжди співпадають з цим напрямком. Наша думка, щоб досягнути справді якісних результатів, міськраді необхідно виконувати проекти у чіткій орієнтації на цілі концепції «Вінниця-2030», а ухвалюючи рішення стосовно транспорту базуватись на Комплексній стратегії міського транспорту і просторового розвитку Вінниці.

- І наскільки голос урбаністів-активістів враховується?

- Зважаючи на кількість вже здійснених проектів, чують нас досить не погано. Згадаємо хоча б історію появи острівців безпеки на вул.600-річчя. Спочатку був досить довгий процес перемовин, де більшість учасників показували несприйняття цієї ідеї. Наприклад, патрульна поліція категорично вперлася – «жодних острівців, бо це небезпечно». Але врешті його все ж створили, і можемо констатувати, що за понад рік його існування - там жодного ДТП, хоча перед тим фактично щороку фіксували декілька наїздів на пішоходів. Ще одна ідея, яку ми запропонували, а у міськраді підтримали – підвищені переходи на проспекті Космонавтів (через вулиці Порика та Андрія Первозваного). Спочатку ми чули заперечення з боку чиновників, але врешті міський голова наполіг на впровадженні цієї ідеї у життя. Підвищені переходи вже показали свою зручність для маломобільних груп населення та гарний вплив на безпеку дорожнього руху. Також за нашою пропозицією проектується острівець безпеки на нерегульованому пішохідному переході у районі входу в «Лісопарк». Антипаркувальні півкулі на Соборній (нині частково замінені на антипаркувальні стовпчики – Авт.) теж з’явилися із подання активістів.

- А скільки часу потребує просування таких ідей?

- По різному. Згадаємо ті самі антипаркувальні півкулі на Соборній. Колись там чи не вся зупинка була зайнята автомобілями і ми запропонували обмежити паркування. Перша реакція – це, мовляв, питання патрульної поліції. Позиція поліції – нічого до того не маємо, бо ширина тротуару дозволяє паркуватись. Тоді довелось довго пояснювати, чому це потрібно зробити і як це працює. Врешті, в одній із розмов з чиновниками навів аргумент: «скільки вже можна чекати, он навіть у автомобілецентричному Києві, на Хрещатику, розставили такі антипаркувальні півкулі й вони реально працюють». Після цього позиція із «категорично, ні» змінилася на «ну добре, ми подумаємо». І ці антипаркувальні елементи таки встановили. Зараз бачимо, що вони досить ефективно працюють. І їх запроваджують у інших місцях.

- Тобто головне створити прецедент?


- Саме так, найважче переконати у тому, що нова ідея справді працює. А вже після того, як створений прецедент – все набагато простіше. Для прикладу, Вінницький досвід створення підвищених пішохідних переходів використовується як прецедент для просування цієї ідеї в інших містах України. 

- А є проекти, які, на вашу думку, реалізовані не кращим чином? Які головні болючі точки?

- Найпроблемнішим, як на мене, у Вінниці залишається якість проектування міської інфраструктури. Не завжди ті проекти, на які витрачаються великі кошти, у підсумку показують ту ефективність та ті можливості, які мали б бути у них закладені. Чи не найпоказовіша у цьому плані – реконструкція площі Гагаріна. Величезний, потужний проект, який урбаністи і транспортники з інших міст критикували ще на етапі появи перших візуалізацій. Експерти передрікали, що заплановані зміни значно підвищать аварійність на цій ділянці. На жаль, до цих зауважень не дослухались. І лише минулого року на цьому перехресті зафіксовано 20 ДТП. Як на мене, це багато. Тим більше, що зазвичай реконструкція таких об’єктів навпаки передбачає зростання зручності та безпеки і для пішоходів, і для водіїв.

- Ситуацію можна виправити?

- Ми вже мали розмову з міським головою з цього приводу. Він запевнив, що чекає від нас пропозицій. Складність у тому, що проект зроблений таким чином, що виправити там щось на нинішньому етапі надто складно. Хоча теоретично у це перехрестя мав би вписатися круговий рух транспорту, і сподіваємось з часом ця ідея все ж буде реалізована.

 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1012

«Надійшла інформація від мешканців Калинівки, що горить склад з порохом!!! За словами очевидців, почали евакуйовувати найближчі села», ...

439

Могилів-Подільська місцева прокуратура Вінницької області встановила факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати, який має...

377

9 вересня під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Ігоря Івасюка відбулась оперативна нарада щодо резонансної ...

339

Мер Бару оголосив голодування, бо сесія міськради провалила голосування, не підтримавши грантовий проєкт Чотири питання щодо ...

297

З 30 серпня по 9 вересня було викрадено три велосипеди Nextbike (пошкоджені велосипеди - то окрема тема), по всім випадкам відкриті кримінальні...