Село-праведник

Село-праведник

У Ярузі під час ІІ Світової війни селяни врятували майже тисячу своїх сусідів-євреєв

Зараз на обочині не залишилось і сліду від братської могили. Але в пам’ять про розстріляних євреїв тут хочуть спорудити монумент

Змушували хреститися, як православні. Називали українськими іменами і одягали в український одяг. Усе - заради життя і порятунку. У Могилів-Подільському районі під час Другої світової війни жителі села Яруга вберегли від знищення майже тисячу євреїв. Тепер іудеї, які тоді вижили і виїхали в Ізраїль, називають Яругу - "село-праведник". 

Свідків тих подій не лишилося. Але цю історію переказують із покоління в покоління. Так, Галині Паламарчук про це розповів батько. Він виріс у прийомній родині, яка ховала євреїв на городі. 

- Переховувала баба Олюнька, у якої жив тато. А город - на горі, там така була криївка, де вони заховувались. Вечором вона складала їжу, і батько туди носив їм, - розповідає Галина Паламарчук. 

Діток завивали у хустинки під український стиль, доповнює сільська голова Яруги. 

- Щоб не могли розрізнити, - каже Зоя Левицька. - Навчали їх хреститися по-українськи, щоб не могли відрізнити, де євреї, а де наші. Майже у кожній хаті переховували євреїв. 

Яруга була наполовину українським, наполовину єврейським селом. До війни тут навіть діяли два колгоспи: український та єврейський, де займалися виноградарством. Під час війни село відійшло у румунську зону окупації. Про те, що місцевих євреїв будуть розстрілювати, люди дізнались заздалегідь. Їх попередили - голова колгоспу і староста села, якого призначили румуни. 

- Люди створили комітети порятунку і безпосередньо між собою по сім'ях були розділені євреї, яких вони будуть рятувати, - розповіла вчителька історії Тетяна Христофор.

Учителька називає прізвища - Іван Коров'янко і Федір Крижевський. Саме під їхнім керівництвом і відбувався порятунок. Федір Крижевський, колишній голова колгоспу, керував колгоспом і під час війни, а ще був начальником місцевої поліції. Уже після війни місцеві дізналися, що його залишили у селі для підпільної роботи. 

Іван Коров'янко - із розкуркулених. Теж ховав євреїв. Коли ж село звільнили, він за "співробітництво з окупантами" отримав 10 років. Єврей, якого Коров'янко переховував, зібрав 300 підписів врятованих, добився перегляду справи. Його рятівник вернувся у рідне село, утім прожив недовго. 

За три роки відваги і мовчання українцям Яруги вдалося врятувати майже тисячу іудеїв свого села, і не тільки свого. А в місцевому гетто румуни розстріляли понад півтори тисячі євреїв з усієї України. 

- "28 липня 1941-го року було розстріляно 1400 євреїв з Чернівців", - зачитує страшні цифри місцева бібліотерка. 

У 2003 році вийшов документальнй фільм Ігоря Негреску "Млин", знятий за книгою Бориса Хандроса "Містечко, якого немає". Борис Хандрос, який пережив Голокост, сам написав сценарій. Один з восьми сюжетів фільму присвячений українцям села Яруга.     

 


Олексій СМЄТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

181

Апеляційний адміністративний суд міста Києва днями мав розглянути апеляційну скаргу вінничанина, народного депутата України, ...

174

В Україні завершується етап реформування первинної ланки закладів охорони здоров'я. - У Вінницькій області вже створено 47 закладів ...

164

Україні не вистачає бази системних порушників серед водіїв, кажуть перевізники Попри резонансні ДТП, які щотижня показують у новинах, у...

161

У Вінниці триває реконструкція вулиці Замостянської. У зв'язку з цим із 15 серпня по 5 вересня буде повністю перекрито рух автотранспорту ...

157

У Вінниці вилучатимуть документи, які стосуються народження сурогатною матір'ю дитини для італійського подружжя Про розкриття гучної ...