Латинка чи кирилиця?

Латинка чи кирилиця?

  Щитом ідентичності нації може стати мова

  Міністр закордонних справ Павло Клімкін запропонував обговорити ймовірне запровадження в Україні латиниці поряд із кириличною абеткою. Про це він написав на своїй сторінці у мережі Facebook, вказафвши, що до такої ідеї його спонукала пропозиція історика й журналіста з Польщі Зємовіта Щерека.
  "Зємовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю. Наша мета - формування української політичної нації, тому маємо працювати на те, що нас об'єднує, а не роз'єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати?" - запропонував Клімкін.
  Але пропозиція подискутувати з приводу доцільності переходу на латинку зустріла здебільшого критичну реакцію. Мовляв, не тим урядовці переймаються.
  Заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Тарас Марусик закликає не ставитись до кирилиці як до радянської спадщини.
"Клімкін у завуальованій формі повторює гасло Миколи Хвильового 20-х років - "геть від Москви". Тут, звичайно, більше політичне питання, а не мовознавче, тому що в багатьох ситуаціях, в тому числі в цій, маємо справу з тінню Москви", - визнає Марусик.
  Він зазначає, що дискусія щодо переходу української мови на латинку почалася не з допису міністра, вона точиться вже давно.
  "Існують різні погляди. Але я вважаю, що за нашою абеткою тисячолітня історія й тисячолітня культурна традиція графіки. Ми маємо такі неповторні літери, як "ї", "є", які, власне, більше, ніж звичайні букви. Це якийсь такий мовно-культурний щит український", - каже він.
  А от історик, журналіст і дослідник локальних ідентичностей Ростислав Мартинюк спокійно реагує на ідею запровадити українську латинку.
  "Мало хто знає, але на сьогодні є до 100 одиниць книжок, які були видані латинкою саме українською, різними версіями", - повідомив він.
  Водночас Мартинюк звертає увагу на те, що приводом для дискусії стала пропозиція польського журналіста та історика Зємовіта Щерека.
  "Тут розкриваються певні рани українські, коли ще з ХІХ століття йшла дискусія не про запровадження, скажімо, автономної чи самостійної латинки, а, скоріше, про поглинення такою польською суперкультурою української, зокрема через шрифт", - міркує дослідник.
  Натомість координатор громадського проекту "LikБез. Історичний фронт" Кирило Галушко припускає, що міністр просто проявив увічливість.
 "Очевидно, що він (Клімкін. - Авт.) просто пішов назустріч польському запитанню, не намагаючись відкидати те, що зараз говорять поляки", - вважає Галушко.
До речі, згадаємо про переведення на латинку казахської мови, яке оголосив нещодавно президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.

  "Місто" запитало у вінничан: "Чи потрібно переводити українську на "латинку"?"

Володимир, студент:
- Якщо перевести на латинку, її потрібно знати. А в нас і так проблема, щоб люди говорили чисто українською.
Олена, бухгалтерка:
- Ні, звичайно, тому що люблю свою мову і цілком задоволена нашим алфавітом. Навіщо замінювати - не розумію.
Дмитро, фотограф:
- Наша кирилиця абсолютно нормальна, для чого переводити. Це буде занадто незрозуміло.
Раїса, пенсіонерка:
- Ні, тому що ми повинні дорожити тим, що маємо. Переведення мови не вирішить наших проблем.
Володимир, водій:
- Важко сказати, головне, щоб українська мова була доступною для населення, щоб була в парламенті і кругом.

Колишній заступник Міністра закордонних справ України Данило Лубківський:
- Владі бракує глупих і вбивчих дискусій?.. У цих словах, на жаль, відчувається, що міністр Клімкін поверхнево розуміє, що таке Україна, українська культура чи навітьф абетка. І як вже замучили ці порожні слова, типу "проект". Україна - це не проект. Центральна і Східна Європа - це не проект. Це культурна реальність. Спадкоємність. Особливість.
Редактор "Порталу мовної політики" Максим Кобелєв:
- В Україні практично вся культурна спадщина (писемна, принаймні) створена українською мовою і записана кириличною абеткою. Більше того, ми почали використовувати кирилицю задовго до того, як це почала Московія. Кирилиця дуже часто була для нас засобом збереження власної національної ідентичності, захисту від полонізації.
Розробник української латинки, музичний продюсер Юрко Зелений:
- Сьогодні латиниця - це краще від усякої прикордонної смуги й навіть стіни у 10 метрів.

 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

195

У Вінниці підбили підсумки ІІ Міжнародного мистецького пленеру «Кращий художник / The best artist 2018».  Дев’ять днів художники із семи країн ...

195

Триденний літературний фестиваль «Острів Європа», присвячений «камерним» літературам, малим мовам та локальним текстам, зібрав у ...

166

Маніпуляцією назвали чиновники заяви деяких перевізників про відміну із 1 липня пільгового проїзду Рішення монетизувати пільги на ...

151

Депутати відклали голосування по призначенню на наступну сесію у липні Під час сесії Вінницької облради, яка відбулася 15 червня, ...

148

Купили земснаряд у Херсоні, він може піднімати мул із глибини семи метрів Із 7 червня триває очистка дна Південного Бугу від мулу і ...