"Пані майор": жіноча примха чи вимога часу?

Чоловіки часто і не розуміють, що вони самі є жертвами стереотипів патріархальних правил ігри

  Про дискримінацію у суспільстві, гендерну рівність загалом та надмірність чи необхідність вживання фемінітивів газета "Місто" розпитала координаторку Волинського прес-клубу, філологиню Богдану Стельмах, яка нещодавно побувала у Вінниці.
  Коли ми навчалися в університеті, більшість викладачів, попри те, що в аудиторії була переважна більшість дівчат, називали нас студентами. Не студентками, а саме студентами. Тоді чи не вперше я звернула увагу на те, що групу людей маркують чоловічим родом: студенти, педагоги, слухачі. Ця тенденція зберігається й досі. А вживання фемінітивів (слів жіночого роду, альтернативних або парних до чоловічого) викликає неоднозначне ставлення у суспільства і породжує чимало дискусій.
  Все через те, як пояснює Богдана Стельмах, що серед українців досі не визріло чіткого розуміння: що ж таке "гендер".
  - Термін "гендерна рівність" означає рівність прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві. Тобто мова про те, що кожна людина, незалежно від статі, повинна мати можливість реалізувати себе. Суспільство ж насаджує традиційні гендерні ролі: жінка - берегиня, мама, дружина, чоловік - голова сім'ї, здобувач, захисник. Якщо піти далі й показати інший бік розподілу гендерних ролей, то жінка сприймається як обслуговуючий персонал, а чоловік - як гаманець.
- Більшість асоціюють боротьбу за гендерну рівність із феміністками.
  - Фемінізм - це не про ненависть до чоловіків, це про права жінок - бути активними учасницями виборчого процесу, керувати бізнесом, очолювати інституції та держави. Саме завдяки феміністкам жінки мають право здобувати освіту, ходити вулицями й подорожувати без супроводу чоловіків, обирати форму одягу (джинси, короткі спідниці, блузки без рукавів і навіть майки), брати активну участь у громадському житті, АТО й інше.
  Незважаючи на це, жінки в Україні стикаються з дискримінацією повсякчас. Наприклад, суспільство заохочує їх народжувати. Але коли жінка хоче влаштуватися на роботу, працедавець їй дає зрозуміти, що не візьме, бо: в неї маленька дитина, це тільки перша дитина, в неї діти і вона часто ходитиме на лікарняні і т.д.
- Невже чоловіків не цікавить гендерна рівність?
  - Чому ж, цікавить. Але тих, хто насправді розуміє, чому боротьба за рівність прав - це не тільки про жінок. Згідно з гендерним розподілом ролей, суспільство дозволяє жінкам виявляти емоції, а чоловікам - ні ("хлопчики не плачуть", "не будь розмазньою, ти ж мужик"). Результат цього - значно менша тривалість життя чоловіків, адже стримані емоції, "залізний" характер призводять до алкоголізму, ранніх інфарктів і інсультів, а також смертей. Однак чоловіки часто воліють про це не говорити, як і про ряд інших проблем. (наприклад, у більшості випадків юнак, який захоче стати вихователем, наткнеться на осуд свого оточення, бо то - не "чоловіче діла"), оскільки суспільство вимагає від них образу здорового, успішного і самодостатнього чоловіка. Зрештою, саме тому чоловіки часто і не розуміють, що вони самі ж є жертвами стереотипів патріархальних правил гри.
- Нині дедалі частіше в українській мові почали з'являтися фемінітиви - це необхідність чи надмірність?
  - Це закономірність. Бо фемінітиви органічно властиві українській мові. Ще у школі ми вчили, що іменники жіночого роду утворюються переважно від іменників чоловічого за допомогою суфіксів (-к-, -иц-, -ин-, -ес-) і закінчення -а: спортсмен - спортсменка, учень - учениця, поет - поетеса, ведучий - ведуча. Вони є історично закріпленими і продуктивними (тобто за їх допомогою можуть утворюватися нові слова). Чому ж такий спротив викликають слова "директорка", "професорка", "експертка", нерідко навіть - "журналістка"? Причина - у тих же стереотипних ролях. Раніше жінки не могли видавати твори під своїми іменами - вони або вигадували псевдо (Жорж Санд, Марко Вовчок), або вони виходили за авторства їхніх чоловіків. Сьогодні жінки присутні в усіх сферах життя суспільства, однак досягнення ними якоїсь керівної посади і досі сприймається як те, що вона піднялася до рівня чоловіка, і фемінітив ніби опускає її з цієї посади. Хоча насправді фемінітив показує, що керівні посади - це не прерогатива чоловіків, і там так само можуть бути жінки. Це показує дівчаткам і хлопчикам, які тільки на етапі становлення особистості, що жінки - такі ж повноцінні істоти, що їх суспільна, гендерна роль - не лише обслуговувати, а й ухвалювати рішення.
  Щоправда, від багатьох назв професій, що вживаються в чоловічому роді, утворити фемінітив складно, а то й неможливо. Одна з причини - ці професії від самого початку створювалися для чоловіків і присутність жінок навіть не розглядалася. Друга причина - назви мають іншомовне походження. До таких слів як "посол", "майор", "арбітр" варто додавати слово "пані" ("пані посол", "пані майор", "пані арбітр"), або шукати слова-замінники (наприклад, замість "пані посол" вжити слово "амбасадорка", замість "мер" - "очільниця міста", "міська голова"). А от слово "староста" - це іменник спільного роду, як і "суддя". Вони означають обидві статі. Тобто ми маємо добирати суфікси і слова, які допоможуть створити доречний фемінітив, а не принизливий чи зневажливий.
  -Чи є фемінітиви в інших мовах?
  - Вони характерні для багатьох мов світу: польська, чеська, словацька, французька, німецька. В українській мові зараз триває процес їх відродження. Шкода, що це викликає спротив. Очевидно, це наслідок русифікації, поширення норм ділового мовлення, що велося російською, яка й досі не визнає фемінітивів.

"Хоча на законодавчому рівні жінка має такі ж права для самореалізації, що й чоловік, можливості у них різні. Чоловіка ніколи не питають про дітей, бо за замовчуванням - це "жіноча справа". То про яку можливість самореалізації за таких умов можемо говорити?"


Олеся ШУТКЕВИЧ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

115

Пожежу на речовому складі військової частити А1619 слідство кваліфікувало як недбале ставлення до військової служби. Саме за ч.3 ст.425 ...

54

Калинівська місцевою прокуратурою Вінницької області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ...

48

Україні нардепи проголосували за закон №1150, який передбачає штрафи за перевезення дітей без автокрісел. Документ набуде чинності після...

45

У 2011 році Вінниця підписала новий меморандум зі Швейцарією. Проєкт був не тільки тривалим і дорогим фінансово. Для Вінниці він приніс ...

43

21 листопада, коли у 2013-му українці вийшли на Майдан, в Україні встановлено як День свободи і гідності. Спонтанний мирний протест переріс ...