НАТО нарощує потужності - уперше з часів "холодної війни"

НАТО нарощує потужності - уперше з часів

На саміті міністрів оборони країн-учасниць НАТО, який відбувся у Брюсселі в середині лютого, Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг повідомив про збільшення кількості центрів командування та розширення зони впливу.

  Нові командні структури, як пояснюють в НАТО, необхідні для того, щоб відповідати на всі нинішні загрози - тероризм, кібератаки та агресію Росії. Новостворені центри покликані забезпечити захист морських ліній зв'язку, поліпшення військової логістики та кібербезпеку. Для останньої цілі буде створен спеціально офіс у центральному об'єднанні військових сил НАТО в Європі (SHAPE), який розташований у бельгійському Монсі.

  - І таке нарощення оборонної потужності відбувається вперше з часів "холодної війни", - каже вінницька журналістка Олеся Шуткевич, яка відвідала саміт, представляючи всеукраїнську газету "День". - Раніше структура НАТО складалася із 33-х підрозділів, тепер їх залишилося лише сім. Та, реагуючи на нові виклики, Альянс прагне мобілізувати свої дії та розширити зони впливу. Найімовірніше, обговорення цієї ідеї розпочалося після анексії Криму в 2014 році та початку війни на Сході України, яку спонсорує Росія. Але останні дії Російської Федерації, зокрема мілітаризації Чорного моря, Сирія та розміщення тактичних ракетних комплексів "Іскандер" у Калінінградській області, змушують Альянс реагувати на виклики, причому жорстко. Не мовчать і росіяни. Наприклад, як тільки Столтенберг прокоментував на саміті позицію НАТО щодо розміщення "Іскандерів", закликавши російську владу бути більш прозорішою в своїх діях, буквально за кілька годин заступник голови комітету Держдуми з оборони Юрій Швиткін у коментарі "РИА Новости" заявив, що не бачить можливості для обміну такими даними, оскільки "реальні" дії з боку Альянсу для побудови конструктивного діалогу відсутні. А в діях Росії, на відміну від США, мовляв, немає порушення норм міжнародного права. Тобто очевидно, що на сьогодні стосунки Росії і НАТО зайшли у глухий кут. І, зважаючи на високий рівень напруги, провокаційні дії (перехвати літаків, проведення військових навчань на кордоні), НАТО змушене нарощуватиме свої сили, щоб продемонструвати, що Росія не може діяти безкарно за межами своєї країни, як це вона нині робить в нашій Україні.

  Нині НАТО чекає виборів у Російській Федерації, не полишаючи надію на поліпшення стосунків, а тим часом поглиблює співпрацю з Україною у двох напрямках: політичному, організовуючи зустрічі з першими особами держави, та практичному - експерти і радники НАТО працюють у профільних відомствах та Міноборони, надаючи необхідні консультації та рекомендації у площині тилового і військового захисту, медичної і психологічної реабілітації тощо.
На лютневому саміті міністрів засідання комісії Україна-НАТО (КУН) не відбулося через накладення вето Угорщини - Будапешт вже вдруге заблокував участь українського представництва у зібранні, вимагаючи від офіційного Києва перегляду мовної норми закону про освіту. Попри це Альянс сподівається на розширення співпраці з Україною в оборонній сфері. Нещодавно, зокрема, стало відомо про проведення міжнародного аудиту всіх компаній, які входять до складу концерну "Укроборонпром", щоб вивчити потреби Української армії на основі реального досвіду, з урахуванням розуміння у модернізації війська.

  Що ж стосується членства України в Альянсі, яке б захистило наші кордони, то все залежатиме від позитивних реформ.
- Україна може потрапити до переліку країн-аспірантів, які прагнуть отримати членство в Альянсі, але лише за результатами вдало проведених реформ на шляху до євроатлантичної (чи європейської) інтеграції, - кажуть у НАТО.
Наразі вони задоволені темпами проведення реформ в Україні і, дивлячись на дострокову перспективу, розширюють своє Представництво в столиці України, натякаючи офіційному Києву, що двері Альянсу відчинені, але пускають туди лише перевірених і чесних.

  - Офіційний Київ це розуміє, це помітно з настроїв і дій, які демонструє українська влада, - відзначає Олеся Шуткевич. - Адже у перший день роботи саміту в Брюсселі, Український уряд ухвалив річну національну програму співробітництва із НАТО. Причому вперше за сім років заклав на її реалізацію фінансування. І це був гарний дипломатичний хід! Документ, тобто його стратегічна мета, наближає Україну до членства в Альянсі. Програма на 2018 рік містить 444 заходи за участі 58 міністерств і відомств, не враховуючи місцеві органи влади та інші інституції й організації. Але якби ж така зацікавленість була продемонстрована років надцять назад? На жаль, у цій площині ми втратили багато часу і можливостей, які наверстати з кожним роком стає дедалі важче".
 


Олександра МАКОВЕЦЬКА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

195

Триденний літературний фестиваль «Острів Європа», присвячений «камерним» літературам, малим мовам та локальним текстам, зібрав у ...

191

У Вінниці підбили підсумки ІІ Міжнародного мистецького пленеру «Кращий художник / The best artist 2018».  Дев’ять днів художники із семи країн ...

166

Маніпуляцією назвали чиновники заяви деяких перевізників про відміну із 1 липня пільгового проїзду Рішення монетизувати пільги на ...

151

Депутати відклали голосування по призначенню на наступну сесію у липні Під час сесії Вінницької облради, яка відбулася 15 червня, ...

148

Купили земснаряд у Херсоні, він може піднімати мул із глибини семи метрів Із 7 червня триває очистка дна Південного Бугу від мулу і ...