Дерево Свободи відкрили сім’ї загиблих на Майдані

Дерево Свободи відкрили сім’ї загиблих на Майдані

«Мамо, коли ми повернемося з перемогою - я посаджу вишню свободи»

  У Вінниці 23 лютого на майдані Небесної Сотні відкрили Дерево Свободи - бронзовий монумент вшанування пам'яті загиблих на Майдані під час Революції Гідності. У цей день - 23 лютого 2014 року - тут, на ще не перейменованій площі Театральній, вінничани прощалися із Максимом Шимком, який загинув у Києві від кулі снайпера. У ті гарячі лютневі дні 2014-го на Майдані загинули троє жителів Вінниччини: Максим Шимко, Леонід Полянський і Валерій Брезденюк.

  Дерево Свободи створене у вигляді вишні, яка проростає з карти України. На гілках - квіти, як символ народження нових воїнів України. Квіти, які упали з дерева - це душі загиблих Героїв Небесної Сотні.
- Я прийшла вшанувати пам'ять Небесної Сотні, - каже Аделя Іванівна, одна з присутніх на відкритті. - Ми дуже любимо цих загиблих людей, прогресивну молодь. Хочемо, щоб новому поколінню краще жилося, адже саме за нього загинули люди на Майдані. Мені вже 73 роки, я користуюся тим, що заробила, а новому поколінню нехай буде краще майбутнє, з миром і спокоєм у країні.

  Відкривали пам'ятник мати Максима Шимка Зоя Кузьменко і зовсім юний Едуард Полянський - син загиблого на Майдані жмеринчанина Леоніда Полянського.
Зоя Кузьменко каже, що воля України за 26 років Незалежності ще ніколи не була такою ствердженою, як це зробила Небесна Сотня:
- Хлопці поклали свої життя, щоб всім жилося краще. Почався новий час нашої вільної країни. Ми завжди пам'ятатимемо Героїв і прикладемо сили, щоб про них знали. Нам, батькам, не можна сидіти у куточку і плакати, ми повинні виховувати майбутнє покоління, щоб воно любило і знало Україну.

  Приїхав на відкриття пам'ятника зі Збаража у Вінницю і Володимир Голоднюк - батько Устима Голоднюка. Того самого Устима, у якого була блакитна каска і який казав: "Небо падає". Вклонившись від імені родин загиблих, батько Устима подякував усім, хто "не словом, а ділом творить пам'ять про Небесну Сотню".

  - Нас часто запитують, за що вони загинули і чи варто це було… Я скажу вам так: вони загинули за Україну і смерть була не намарно. Такими, як були колись, ми вже ніколи не будемо, - каже Володимир Голоднюк. - Так, Україна зараз не така, як її хотіла бачити Небесна Сотня, але це якраз уже наша з вами справа. Небесна Сотня свою справу зробила, а решту робити нам. Будьмо гідними їхньої пам'яті й пам'ятаймо, якою ціною нам далася ця країна.

  Про те, що майданівці мали високу ціль, нагадала Людмила Полянська, мати загиблого Леоніда Полянського із Жмеринки:
- Наші діти Герої і знали, для чого вийшли на Майдан, - розповідає Людмила Григорівна. - Те, що вони загинули, є великою помилкою усіх, хто віддавав накази стріляти, і тих, хто стріляв.
Зараз син Леоніда Едуард Полянський - ліцеїст-богунівець.
  Найбільш емоційно про сина згадувала Єлизавета Мойсей. Жінка приїхала з Тернопільщини. Зізналася, що дуже вражена Вінницею, адже не очікувала такої підтримки. Каже, її Василь завжди мріяв мати велику сім'ю - "народити націю".
- Він казав мені: "Мамо, коли ми повернемося з перемогою, я посаджу вишню свободи", - згадує пані Єлизавета. - Василь у мене виріс патріотом, я сама не знала, що народила героя і що ним він стане посмертно. Завжди казав, що хоче добитися чогось великого. Був дуже сміливим, згуртовував коло себе друзів, ось як зараз Вінниця згуртувала нас, і ми приїхали. Я плачу чотири роки, моя подушка вже, як море. Чужих дітей немає. Вони померли не за щось, а за інших дітей і їхнє майбутнє. Кажуть, вони обрані. Вася хотів, щоб я не їздила на заробітки за кордон, а заробляла в Україні, щоб у нас були такі дороги, як в Європі… Я низько вам кланяюся за те, що пам'ятаєте наших героїв.

  Приїхала на відкриття пам'ятника у Вінницю і Юлія Кравчук - донька загиблого жмеринчанина Валерія Брезденюка. Його українці ще запам'ятали, як учасника "Х-Фактора", талановитого майстра малюнка на воді.
- Герої усі: і медики, які допомагали пораненим, і дівчата, які варили чай, усі, хто ризикував своїм життям, - каже Юлія. - Чи варто було жертвувати життям - питають усі. Навіть якщо ми не бачимо очевидних змін у суспільстві, люди стали іншими, прокинулася громадська свідомість. Якщо будемо правильно виховувати своїх дітей, вчити справедливості і людяності, тоді побачимо зміни.
Того ж дня, після відкриття пам'ятника, вінничани з цікавістю розглядали скульптуру. Фотографували і фотографувались. Діти ж і підлітки виявились сміливішими за дорослих, вони уже освоювали новий простір - обходили бронзову вишню, торкались гілок і квіток.

  Монумент загиблим Героям встановлено за ініціативи двох благодійних фондів: "Подільська громада" і "Пам'яті Небесної Сотні", які залучили необхідні кошти від меценатів і небайдужих людей для виготовлення композиції. Поки на монументі пам'яті загиблих майданівців немає таблички, що це пам'ятник Героям Небесної Сотні. Але вона запланована і буде встановлена. Про це розповів скульптор пам'ятника Борис Данилюк.

Небесна Сотня свою справу зробила, решту робити нам

  - Нас часто запитують, за що вони загинули і чи варто це було… Я скажу вам так: вони загинули за Україну і смерть була не намарно. Такими, як були колись, ми вже ніколи не будемо, - каже Володимир Голоднюк, батько загиблого Устима, того самого, який свою блакитну каску називав щасливою. - Так, Україна зараз не така, як її хотіла бачити Небесна Сотня, але це якраз уже наша з вами справа. Небесна Сотня свою справу зробила, а решту робити нам.

Скульптор і автор "Дерева Свободи" Борис Данилюк:

- Нашим із сестрою завданням було створити символ, який би увіковічнив подвиг цих Героїв. Вишня - давній символ в Україні. Вишневу гілку вішали біля хати, висаджували вишневі садки як оберіг від нечистої сили. Це - символ Божого дерева і Матері-Батьківщини.

Голова благодійного фонду "Пам'яті Небесної Сотні" Андрій Павленко:

- Вінниця всій країні продемонструвала дух єдності, як треба вшановувати пам'ять героїв. У нас великі люди, великі подвиги, ми маємо їх цінувати, це наша історія. Льоня Полянський врятував мене, закривши своїм тілом від кулі снайпера. Я пам'ятатиму про це усе життя.

 

 


Ірина МОХАР



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

128

Пожежу на речовому складі військової частити А1619 слідство кваліфікувало як недбале ставлення до військової служби. Саме за ч.3 ст.425 ...

82

Калинівська місцевою прокуратурою Вінницької області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ...

52

Україні нардепи проголосували за закон №1150, який передбачає штрафи за перевезення дітей без автокрісел. Документ набуде чинності після...

49

У 2011 році Вінниця підписала новий меморандум зі Швейцарією. Проєкт був не тільки тривалим і дорогим фінансово. Для Вінниці він приніс ...

48

21 листопада, коли у 2013-му українці вийшли на Майдан, в Україні встановлено як День свободи і гідності. Спонтанний мирний протест переріс ...