"Вихід є завжди. Ніщо не варто депресій"

Олексій Карплюк осліп, але шукає себе у житті, одружився і тепер хоче допомогти іншим незрячим

  Його на "Урожаї", мабуть, бачив кожен, хто користується підземним переходом. Сам Олексій ніколи не думав, що стоятиме з табличкою "Допоможіть, я осліп". Життя 20-річного юнака змінилося два роки тому. Але він не здавався, бо в одеській лікарні пообіцяли допомогти. Мама пішла до депутатів, а він - просити милостиню. За чотири місяці із сумою у 22, 5 тис.грн вони знову були в Одесі. І тут новий шок - час втрачено.
- Виходить, все марно, але чому ж не зробили операцію одразу? Ми б повернули гроші частинами, - каже Олексій Карплюк.

  Проблеми з очима у хлопця були з народження. На одному оці він мав дві зіниці, утім лікарі серйозної проблеми чомусь не побачили.
Уже будучи повністю незрячим, Олексій вивчився на оператора комп'ютерного набору. Тепер хоче допомагати таким, як він.
- Нам жити без комп'ютера важко, - каже хлопець. - А завдяки звуковій програмі можна запросто "читати", слухати фільми, спілкуватися. Між іншим, незрячий здатен друкувати на клавіатурі ще швидше за того, хто бачить.

  Олексій познайомився із новими друзями, а найголовніше - знайшов дружину.
- Прочитав, що шукає хлопця, який полюбить її такою, якою вона є. Ми переписувалися. Приїхав до неї у Хмельницький… Згодом стали жити разом і розписалися, - згадує Олексій. - Через ДЦП в Ані проблеми з рукою. По дому щось вона робить, щось - я. У неї хороша душа, саме за це її люблю.

  Утративши зір, Олексій був у розпачі. Та взяв паличку, пройшовся - вийшло Пішов у магазин - теж вийшло. Каже, що неймовірно загострився слух, пізнає людей по кроках. Навчився готувати. Гроші в магазині розрізняє за розмірами.

  - Вихід є завжди, - переконаний хлопець. - Ніщо не варте депресій. Мені дуже допомогла підтримка мами - вона все життя нас із сестрою виховувала сама.
Через незрячість деякі улюблені заняття для Олексія стали недоступні - як от катання на ковзанах.

  - У Хмельницькому без проблем. А от у Вінниці не вийшло, - пригадує хлопець. - Прийшов на каток з другом, який фізично не міг мене підстрахувати, і нас не пустили.
Пенсія в Олексія - 1450 гривень. Тому хлопець докладає зусиль, аби знайти роботу. Допомогти йому пообіцяли у Центрі професійної реабілітації інвалідів "Поділля".
- Необхідно спочатку дізнатись, що вміє, може і хоче робити незрячий хлопець, - каже директор центру Роман Штогрин. - Можливо, йому потрібно здобути професію або покращити компетенцію. Після цього допоможемо знайти роботу. І здійснимо соціальний супровід при працевлаштуванні.
 


Ірина МОХАР



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

329

Уже не перший рік мешканці будинку по вул.Ширшова, 3 у Вінниці скаржаться на одну із сусідок. Наразі двокімнатна квартира на другому ...

302

    Батьківщина «Щедрика» - Тульчин – цієї суботи чекає у гості всю Україну. 16 листопада пройде перший фестиваль мистецтв «Від Щедрика ...

270

Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької облради, громадська організація «Асоціація бібліотек Вінниччини» та Український...

262

Спеціальні датчики температури, тиску, затоплення та руху встановили у Вінниці у підвалах багатоквартирних будинків по вул.Ващука,14, ...

261

12 листопада на вулиці Костянтина Василенка патрульні поліцейські затримали хлопця, в якого виявили наркотичні речовини. Правопорушник ...