Медицина на відстані

Медицина на відстані

Як на Вінниччині запроваджують телеметричні послуги та чи справді вдасться лікувати пацієнтів он-лайн

  Уже більше року на базі Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф діє консультативний телеметричний центр, фахівці якого консультують лікарів із районів, особливо при виникненні труднощів в інтерпретації ЕКГ. Зараз спеціалісти центру працюють над створенням єдиної хмарної системи, яка об'єднає "швидкі" і всі медичні заклади області - від сільських ФАПів до високоспеціалізованих лікарень, що дозволить обмінюватися інформацією та поліпшувати якість надання телемедичних послуг, тобто лікувати пацієнтів на відстані.
Про головні переваги телемедицини розповів заступник головного лікаря з технічних питань Центру екстреної медицини та медицини катастроф Олег Сидоров.

  - Суть телемедицини полягає в тому, що медпрацівник або фельдшер, який приїхав на виклик, маючи спеціальне обладнання, може провести обстеження пацієнта, а за наявності сумнівів - передати результати аналізів або проконсультуватися з вузькопрофільним фахівцем, котрий допоможе точно поставити діагноз і скоординувати подальші дії. Функції координації, тобто зв'язку між фельдшером і лікарем, покладені на наш центр. Саме ми з'єднуємо фельдшера, який має мобільний ЕКГ-апарат, але не вміє швидко і якісно розшифрувати кардіограми, з черговим кардіологом. Той розшифровує результат і надає термінову консультативну допомогу. Таку саму можливість мають і бригади "швидких", адже більшість ЕКГ-апаратів, які закупила область, здатні передавати дані за допомогою GSM-каналів мобільних операторів зв'язку (модуль вмонтований в апарат). Кардіограми надходять в центр за 10-20 секунд, а за 2-3 хвилини лікар відсилає назад розшифровку з рекомендаціями. Більше того, нині майже всі екіпажі "швидкої" мають у своєму розпорядженні планшети, які дозволяють передати не лише ЕКГ, але й інші фізіологічні дані, до консультативного телеметричного центру та зв'язатися з черговим спеціалістом (ендокринологом, хірургом чи кардіологом), щоб отримати консультацію. У разі критичної ситуації спеціалістів з обласного центру чи профільних лікарень доставляють виділеним спеціалізованим автотранспортом до районних закладів, де перебуває хворий, що потребує допомоги. Але для повноцінного запровадження телемедицини потрібен надійний зв'язок. Тому, за ініціативи Вінницької облдержадміністрації, ми разом з операторами зв'язку працюємо зараз над вивченням технічних можливостей покриття усієї території області Інтернетом.

  Нині в області діє 120 бригад швидкої допомоги, які повністю оснащені для надання телемедичних послуг. Складніше з первинною ланкою, бо для лікування на відстані у них, окрім мобільних ЕКГ, більше нічого немає. Тому першочерговим постає питання забезпечення планшетами 832 ФАПів і 327 амбулаторій.

  Із центрами первинної медико-санітарної допомоги - простіше, бо завдяки пілотній реформі, вони отримали оргтехніку і робочі місця сімейних лікарів оснащені персональними комп'ютерами. Така ж ситуація і в лікарнях другого і третього рівнів, щоправда, для удосконалення їхньої роботи в телемедицині доведеться закупити цифрове обладнання, яке має функції передачі даних. Зважаючи на все це, наразі технічні спеціалісти центру визначають кількість необхідного обладнання для ФАПів та амбулаторій, паралельно уточнюються можливості розширення зон покриття. І все це для того, щоб створити єдину телемедичну систему, до якої будуть під'єднані всі медичні заклади області.

  - На сьогодні наш телеметричний консультативний центр готовий до співпраці з центрами первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторіями сімейної практики, які діють у Вінниці. Ми працюємо над організацією доступу до електронних карт пацієнтів, і, виїжджаючи на виклик, бригада "швидкої" буде отримувати інформацію щодо хронічних недуг пацієнта, чи стоїть він на обліку, коли востаннє звертався по допомогу. Після огляду лікар вносить всі дані в карту пацієнта - і, прийомне відділення того чи іншого закладу буде отримувати інформацію про пацієнта, якого везуть. Паралельно повідомлення буде надходити і сімейному лікарю. Увійшовши в систему, він матиме змогу бачити, скільки і які саме пацієнти з його дільниці викликали "швидку", з якими скаргами, хто був госпіталізований, а кого треба відвідати, бо бригада не має права лікувати, вона надає симптоматичну допомогу, лікування визначає лікар, - продовжує Олег Сидоров. - Зараз на роботу з електронними носіями ми вже перевели бригади "швидких" у Калинівці, Козятині, Літині, Хмільнику, Тиврові та Жмеринці. До кінця грудня долучаться Шаргород і Бар, а до весни плануємо повністю перевести всі бригади екстреної допомоги під управління центральної оперативної диспетчерської, що дасть змогу обміну всією необхідною інформацією.

  Складніше долучити до системи районні заклади, бо у них діють різні інформаційні системи, а є й такі, у яких взагалі електронний документообіг відсутній. Водночас є райони, які не готові працювати в електронному форматі. Особливо важко у сільській місцевості, де більшість медичних працівників літнього віку. А навчити лікаря, якому за 60 років, працювати з планшетом - складно, а подекуди просто нереально.
 


Олександра МАКОВЕЦЬКА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

18

Ортопед-травматолог за освітою і фотограф за покликанням - вінничанин Андрій Карпович відкриває унікальний ретро-музей старих ...

13

Про минуле і майбутнє будівлі на Соборній, 29, заговорили тоді, коли стало відомо, що на її місці інвестор зведе торгово-офісний центр.   ...

12

13 січня на території історико-культурного заповідника "Буша" уперше пройшов мистецький проект "Різдво у Буші".   До свята долучились ...

12

Надходження доходів загального фонду місцевих бюджетів області за 2017 рік порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 1826 ...

11

Апеляційний суд області відхилив апеляцію Міноборони у справі 19-річного Євгена Костюка (позивний Шльоцик).   Йдеться про факти, які ...