Ірина Вельган: За сухою статисткою стоїть життя конкретного українського захисника-патріота

Ірина Вельган: За сухою статисткою стоїть життя конкретного українського захисника-патріота

Як здійснюється пошук і звільнення заручників та у чому головна проблема ідентифікації тіл загиблих - в ексклюзивному інтерв'ю газеті "Місто" провідного спеціаліста Об'єднаного центру СБУ

Ірина Вельган - провідний спеціаліст Об'єднаного центру СБУ. Нещодавно була учасницею форуму "Комплексний підхід при вирішенні проблеми ідентифікації невідомих осіб. Вітчизняний і міжнародний досвід", що відбувся у Вінниці. Власне, центр почав свою роботу після Іловайських подій, у вересні 2014 року.

  - Військовий конфлікт на Сході України приніс багато втрат і горя. Одним із найбільш болючих питань, які залишаються, це проблема зниклих безвісти й осіб, які утримуються в заручниках. Об'єднаний центр СБУ, який я тут представляю, займається координацією пошуку, звільненням незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановленням місця перебування безвісти зниклих у районі проведення АТО, - пояснює Ірина Вельган. - Центр почав виконувати свої функції одразу після Іловайських подій. Фактично ми стали першою установою, до якої зверталися люди, які потрапили у скрутну ситуацію. Відверто скажу, що неможливо забути обличчя жодної вбитої горем матері, які приходять до нас із проханням допомогти знайти її сина. Це страшна біда. І ми проживали та проживаємо її разом з кожною постраждалою сім'єю. А їх уже не сотні, а тисячі.

- Яка статистика нині? Скільки вдалося визволили заручників, скільки українців залишаються у сєпарському полоні? Чи є серед них вінничани?

  - Об'єднаний центр працює у тісній співпраці з представниками різних служб та відомств (Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Міноборони, ДСНС, Генпрокуратури та інших) і за партнерства з громадськими об'єднаннями, волонтерами. За період проведення АТО, фактично з квітня 2014 року, вдалося звільнити 3 тисячі 138 осіб. Серед них і військовослужбовці, і цивільні особи, і журналісти - різні верстви населення. Зараз у заручниках залишається 152 особи. З них військовослужбовців і правоохоронців - 70 осіб, бійців "добробатів" - чотири, цивільних громадян - 78. Зниклими безвісти залишається 404 особи, переважна більшість із них - це цивільні особи, на другому місці - бійці Збройних Сил України та Міністерства Внутрішніх справ. Якщо брати окремо по Вінницькій області, то це чотири заручники, два зниклих безвісти. Загалом у інформаційному обліку Об'єднаного центру містяться дані про 25 знайдених осіб із Вінниччини. Але щоб ви собі розуміли, за сухою кількісною статистикою стоїть життя конкретного українського захисника-патріота. Адже багато цивільних осіб кожен має рідних і близьких, котрі щодня телефонують і запитують про новини. Через це страшенно не люблю статистику.

  Кожна людина - це індивідуальна справа. Ми збираємо інформацію по крупинках - з усіх можливих джерел. Фіксуємо, обробляємо, систематизуємо, налагоджуємо роботу з іншими силовими структурами, відомствами, усіма можливими громадськими організаціями. На сьогодні, завдячуючи злагодженій роботі, вдалося зібрати на кожного бійця чи цивільну особу, яка утримується в полоні, анкетні дані, які внесені до паспортного фурмуляра. Тобто всі ці люди на контролі, і будь-яка деталь у їхній історії одразу вноситься у наш облік.

- Що означає "координація відомств"? Як це працює на практиці?

  - Наприклад, пошук місця захоронення, проведення ексгумації, доставка тіл загиблих за функціональними обов'язками покладена на представників Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, ми цим не займаємося, а лише координуємо роботу. Коли отримуємо інформацію щодо можливих місць захоронення, ми можемо забезпечувати їм безперешкодний проїзд на необхідну територію, надаємо всю можливу допомогу. Щодо звільнення заручників, то наш безпосередній керівник - Юрій Кочанов, який уповноважений державою бути учасником Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі разом із першим віце-спікером Верховної Ради Іриною Геращенко та уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Валерією Лутковською. Завдяки інтерактивному обліку, інформація про постраждалих завжди під рукою у представників української групи. І, власне, саме під час засідань контактної групи і вдається домовитися про обмін заручників чи визволення українських бійців. Більш конкретні деталі розголошувати не можу. Але зазначу, що ми до останнього не сповіщаємо рідних про перебіг справи, поки заручники не опиняються у нашому центрі чи на цілком безпечній території. Адже, як показує досвід, анонсування звільнення чи якийсь розголос від волонтерів здебільшого шкодить цьому процесу. У цій справі головне - витримка, холодний розум і язик за зубами.

- Чи розроблений алгоритм дій для людей, чиї родичі потрапили у заручники або зникли безвісти в зоні АТО? Що їм робити у таких випадках?

  - Так, порядок дій є, він уже відпрацьований. Передусім рідним треба взяти себе в руки. Звернутися до органів Нацполіції з письмовою заявою, в якій повідомити розгорнуту інформацію про особу і обставини її зникнення, якщо вони відомі. Потім звернутися до нашого центру (Київ, вул.Ірпінська, телефони (044) 255-84-53, 067-650-83-32 або 098-087-36-01). Крім того, в добровільному порядку родичі можуть звертатися до міжнародних гуманітарних місій, серед яких Червоний Хрест (телефон гарячої лінії 0-800-300-155), моніторингова місія ООН з прав людини (телефон 044-253-59-66), а також у громадські, волонтерські організації. Співробітники центру за увесь період роботи на особистих прийомах зустрілись із 2462 особами, обговорюючи з ними різні питання, які входять до нашої компетенції. Упродовж першого року АТО більшість звернень виникало саме щодо ідентифікації тіл.

- Які саме? Як взагалі відбувається ідентифікація?

  - Щодо специфіки ідентифікації, її методів та результатів краще знають судмедексперти, профільні відомства, які спеціалізуються на цій проблематиці. Ми більше працюємо на первинній стації - спілкування з родичами. Співпрацюємо із психологами, зокрема з громадською організацією "Блакитний птах", які займаються медичною гуманітарною та кризовою психологічною підтримкою родичів. У бесіді вони наголошують на необхідності здачі зразків ДНК. І насправді це досить складний процес. Із цим пов'язано багато міфів, і один з найбільших - це страх зради. "Я зраджу свою рідну людину, якщо здам ДНК-тест" - такі вирази ми чули не раз. І рідні бояться здавати ці тести, бо бояться зрадити своє право вірити і шукати рідну їм людину. Але ми змушуємо їх подумати над тим, що, здаючи ДНК-зразок, вони роблять все можливе, що від них залежить. Так, це страшно, але не зробивши це, вони не можуть напевно сказати, що зробили все. Все, що було у їхніх силах і залежало від них.

  Другий міф, що "це важко, довго і боляче", особливо коли найближчими родичами зниклих безвісти стають діти. Насправді це не так. У родичів беруть зразки ДНК, відправляють у криміналістичний центр МВД. Процедура займає кілька хвилин і робити її не боляче. Після обробки аналіз потрапляє в єдину базу даних, де його порівнюють з іншими зразками ДНК-кодів.

  Третій міф - "Мені віддадуть тіло чужої людини". Але це технічно майже неможливо. Зразки обробляються спеціалістами, які не мають особистого зацікавлення ні в закритті справи, ні у її продовженні. Важливо пам'ятати, що навіть якщо після першої здачі ДНК-зразків ви отримаєте інформацію про "можливе співпадіння", це ще не 100% гарантії.

  Коли рідні розумітимуть процедуру, позбавлятимуться більшості своїх страхів, скоріше погоджуватимуться на здачу зразків - це збільшить шанси встановити як склалися долі великої кількості зниклих безвісти. Водночас останнім часом на телефон нашого центру часто надходять дзвінки родичів зниклих у 2014-15 роках, які раніше категорично відмовлялися здавати зразки ДНК, але з плином часу, а часто й у результаті психологічної реабілітації, почали висловлювати свою готовність пройти цю процедуру.

- З чим на нинішній момент виникає найбільше проблем?

  - Очевидно, що органами державної влади, відомствами та громадськими організаціями здійснена колосальна робота. При кожному управлінні Нацполіції створено регіональний відділ, який працює у справах зниклих в АТО. Але проблеми є, і працювати є над чим. Згадаю свіжий випадок. 21 вересня цього року до нашого центру звернулася мати зниклого безвісти в зоні АТО військовослужбовця С. з приводу того, що її син востаннє виходив на зв'язок 10 серпня 2017 року, а 28 серпня матері зателефонував невідомий, який представився заступником командира взводу і повідомив, що її син не повернувся до військової частини, вважається зниклим безвісти. Шостого вересня цього року мати звернулася із заявою про зникнення до органів Національної поліції за місцем проживання. Однак отримала інформацію про можливу смерть сина, інші подробиці у відділку поліцій їй не надали. Ще 15 днів пошуку, допомоги та ходіння по муках матері я не описуватиму, але зрештою нам вдалося встановити наступне. 14 вересня в одному із секторів АТО виявлено тіло без ознак насильницької смерті з паспортом громадянина України, який посвідчує особу зниклого безвісти сина. Зі слів слідчого, родичів не інформували у зв'язку з відсутністю законодавчо закріпленого механізму інформування рідних у подібних випадках. Лише на цьому прикладі можна переконатися, що є потреба у створенні діючого механізму інформування родичів у випадку зникнення, потрапляння в заручники або загибелі військовослужбовців.

- Робота не для слабохарактерних. Що дає сили не опустити руки, не впасти у депресії, не "згоріти"?

- На стіні у моєму кабінеті висить український прапор. Він привезений моїм батьком у 2015 році з однієї з його гуманітарних поїздок на Схід. Якщо уважно на нього подивитися, то можна побачити ще підписи з Дебальцевого, коли воно ще було нашим. Сьогодні на ньому залишають свої підписи хлопці та дівчата, які повертаються із заручників. Як бачите, їх вже чимало.
 


Олеся ШУТКЕВИЧ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

560

Бійці принесли і виклали на сходах облдержадміністрації три торби землі   Майже двадцять учасників АТО з Хмільницького, Барського, ...

543

У Вінниці 21 листопада вшанували пам`ять Небесної Сотні та героїв АТО.   У День Гідності та Свободи представники влади, громадськості та ...

527

Загинув 27-річний чоловік, який кілька місяців тому повернувся з АТО   У цю дев'ятиповерхівку на 600-річчя,70 рятувальники виїхали гасити ...

138

Грабіжники обстріляли автомобіль підприємців і відібрали 30 кілограмів золота   Двох вінницьких підприємців, які кілька днів були у ...

130

Головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області згадав уродженців Вінниччини, які займали чільні місця в ...