Чому вінницьку медицину знову "майданить"?

Лікарі Ладижина протестували проти скорочення штату Ладижинського міського територіального медичного об'єднання

  Питання про припинення діяльності комунального закладу "Ладижинське міське територіальне медичне об'єднання" та створення на його базі двох комунальних закладів - Центру первинної медико-санітарної допомоги та КЗ "Ладижинська міська лікарня", які винесли на розгляд нещодавньої сесії Ладижинської міської ради, змусило місцевих лікарів вийти на протест. Більшість з них були переконані, що така реорганізація призведе до зменшення кількості ліжок у відділеннях, а відтак скорочення штату працівників. Через суперечки, які виникли у залі, питання зняли з розгляду сесії, але пообіцяли повернутися до нього вже на наступному засіданні, у листопаді.

  - Зі 120 ліжок стаціонару, які зараз є у лікарні, планують залишити лише 22. Люди хвилюються, бо не знають, чи їх чекає скорочення. Чиновники кажуть, що все буде добре, але це впевненості не додає, бо якщо молоді спеціалісти ще зможуть знайти роботу, то що робити старшим? - запитує лікар-анестезіолог відділення реанімації Олександр Рябок. - У рамках медичної реформи, яка назріває, у Ладижині хочуть створити Центр первинної медико-санітарної допомоги на 107 посад. Але стаціонар там буде набагато меншим, ніж є зараз. Якщо скоротити лікарню, то робочих місць буде менше і недостатньо для обслуговування 24 тисяч жителів Ладижина. Плюс маємо ще два великих підприємства, працівники яких теж звертаються по медичну допомогу.

  Міський голова Ладижина Валерій Коломєйцев намагався пояснити, що на сесії депутати ухвалюють рішення не про скорочення працівників, а про ліквідацію "Ладижинського міського територіального медичного об'єднання" та створення двох нових медичних закладів 1-го та 2-го рівня надання медичних послуг, на роботу у які головні лікарі "наберуть" тих самих спеціалістів.

  - Головна причина проведення таких перетворень - це медична реформа та відсутність коштів у міському бюджеті на утримання медичних закладів. Обіцяю вам, що при умові надання субвенції з державного бюджету жодна людина звільнена не буде, - делікатно запевнив мер Ладижина. - Але не можна не думати про завтрашній день та залишити все, як є. Медична реформа стартує із 1 січня 2018 року, гарантії, що буде підтримка держави немає, і що буде з лікарнею - невідомо. Не хочу, щоб після Нового року ви прийшли до мене і сказали, що я - ворог народу, бо не даю грошей на зарплату. У бюджеті їх просто не буде!.

  Нагадаємо, що 19 жовтня Верховна Рада дала старт медичній реформі, ухваливши у другому читанні законопроект "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських препаратів", до якого під час доопрацювання додали щонайменше шість тисяч поправок. Головна його ідея - "Гроші йтимуть за пацієнтом", тобто бюджетні кошти спрямовуватимуться не на фінансування медичних закладів відповідно до кошторису, а на оплату медичних послуг конкретній людині. Держава припинить виділяти гроші лікарням тільки за те, що вони є. Кошти платників податків надаватимуть за лікування людей. Але як саме, куди "ходитимуть" гроші і у які бюджети? Цього поки ніхто пояснити не може. Єдине, що відомо - під час доопрацювання із законопроекту виключено можливість фінансування первинної ланки через механізм субвенції. За фінанси відповідатиме новостворена Національна служба здоров'я, яка, власне, і замовлятиме медичні послуги як державних, так і приватних медзакладів - куди прийде пацієнт.

  Під час щотижневої апаратної наради при голові Вінницької облдержадміністрації директор обласного департаменту охорони здоров'я Людмила Грабович зазначила, що відповідно до нового закону, первинна, екстрена, паліативна допомоги та медичні послуги, аналізи, дослідження, ліки, які надаються за державною програмою медичних гарантій, будуть для пацієнтів на 100% безоплатними. У середньому держава видасть на кожного пацієнта по 210 гривень. Медичний заклад отримає кошти відповідно до кількості укладених договорів із пацієнтами. Причому укладання договорів не залежатиме від "прописки". Тобто пацієнти зі Жмеринки зможуть лікуватися у Вінниці і навпаки. Але як конкретно все відбуватиметься, також ніхто не знає, адже досі ані закону зі змінами, ані нормативно-правової бази профільні департаменти в регіонах ще не отримали.
Наразі ухвалений документ має підписати Президент. Очікують на це 14 листопада. Закон набуде чинності через місяць після його публікації і почне діяти поетапно із 1 січня 2018 року.
 


Олеся ШУТКЕВИЧ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

559

Бійці принесли і виклали на сходах облдержадміністрації три торби землі   Майже двадцять учасників АТО з Хмільницького, Барського, ...

542

У Вінниці 21 листопада вшанували пам`ять Небесної Сотні та героїв АТО.   У День Гідності та Свободи представники влади, громадськості та ...

526

Загинув 27-річний чоловік, який кілька місяців тому повернувся з АТО   У цю дев'ятиповерхівку на 600-річчя,70 рятувальники виїхали гасити ...

138

Грабіжники обстріляли автомобіль підприємців і відібрали 30 кілограмів золота   Двох вінницьких підприємців, які кілька днів були у ...

130

Головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області згадав уродженців Вінниччини, які займали чільні місця в ...