Петро Гунько: "Без ребальзамації тіло Пирогова довго не витримає"

Петро Гунько:

Генеральний директор Національного музею-садиби М.І.Пирогова наголошує, що тіло видатного медика потребує негайної планової ребальзамації, а у Міністерстві з дозволом на це зволікають

  Музей-садиба Миколи Пирогова широко відомий не лише в Україні, а й за її межами. Він - окраса Вінниці і одна з її головних туристичних принад.
Ідея створення музею належить доктору медичних наук, професору Миколі Болярському, який працював свого часу головним лікарем Вінницької обласної клінічної лікарні ім.Пирогова. Ще на початку 20-их років минулого століття він уперше наголосив на необхідності збереження тіла видатного хірурга та перетворення його будинку в музей. Та у силу тих чи інших причин певний період влада не приділяла цьому питанню достатньо уваги. Про те, як все ж таки виник музей-садиба М.І.Пирогова, які складнощі переживає напередодні свого сімдесятиріччя та перспективи подальшої діяльності - розповідає його нинішній гендиректор Петро Гунько.

  - Велика заслуга у створенні музею належить начальнику Головвоєнсанупру Червоної Армії, генерал-полковнику Юхиму Смирнову. Саме він у своїй доповіді Сталіну про результати лікування поранених згадав про неоціненний досвід польових операцій Пирогова, який ефективно використовували медики на фронтах і через багато років по смерті хірурга, - каже Петро Гунько. - Сталіна інформація зацікавила і результатом цієї зацікавленості стало розпорядження Ради Народних Комісарів СРСР від 27 жовтня 1944 року. Там йшлося про термінову ребальзамацію тіла Миколи Пирогова, реконструкцію садиби та створення музею Пирогова. Це розпорядження підписав Ворошилов, оригінал цього документа зберігається у музеї.

- Вінницю на той час якраз звільнили від німців...

  - Так, і кажуть, що на залізничному вокзалі тоді відкрилося щось на зразок "другого фронту". До нас терміново пішли ешелони з будівельними матеріалами, були виділені бійці, які виконували ремонтні роботи. Починаючи з березня 1945 року в садибі здійснювались ремонтні роботи. Створено експозицію, яка у хронологічній послідовності розкривала життя і діяльність Пирогова. Відкриття музею відбулось 9 вересня 1947 року.

- Наскільки успішно ребальзамували тіло Миколи Пирогова?

  - Народний комісаріат охорони здоров'я України доручив цю справу комісії під керівництвом професора Рафаїла Синельникова. Тіло відвезли до Москви, де цим займалися фахівці, які вже мали досвід бальзамації та догляду за тілом Леніна. Вони зробили майже неможливе: відновили зовнішній вигляд Пирогова та значно призупинили процес розкладання тіла. Спеціалісти стверджують, що це єдиний у світовій науці випадок, коли тіло, яке перебувало у несприятливих умовах, без належного догляду, через 65 років після смерті було відновлено.

- Чим нині живе музей?

  - Із року в рік експозиція музею удосконалюється, поповнюється працями Миколи Пирогова, виданими при його житті, архівними документами, літературою про нього. Але головне - це науково-дослідницька робота. Нині триває листування з родичами видатного вченого, яких нам вдалося знайти у різних куточках світу. Нащадки Пирогова мешкають у Греції, Австралії та Франції. У 80-тих роках минулого сторіччя музей відвідав генерал-лейтенант кавалерії грецького війська Гершельман - онук Миколи Івановича. На жаль, свого часу влада не рекомендувала керівництву музею підтримувати зв'язок із потомками Пирогова, які мешкали у ворожих Радянському Союзу капіталістичних країнах. Нині ця ідеологія над нами не тяжіє і ми намагаємося виправити ситуацію.

- Як саме?

  - Із 2010 року ми повернулися до розшукової праці. Завдяки посольству України у Греції знайшли контакти родини Гершельманів. Доля генерал-полковника, який приїздив колись у Вінницю, була дуже цікава. Він - один із учасників режиму "чорних полковників", військової диктатури, яка панувала у Греції із 1967 по 1974 роки. Як і інші учасники того заколоту, після падіння режиму потрапив у в'язницю і саме там написав книжку про свого видатного предка. Ця книжка у рукописному варіанті є у Вінницькому музеї, її передали нам родичі генерала... Відновили зв'язок ми й з австралійською гілкою потомків Пирогова. Є інформація, що в них збереглися деякі особисті речі вченого. Ми вже навіть готувались до обміну делегаціями. Але події 2014 року в Україні дещо пригальмували цей процес.

- Наскільки мені відомо, у музеї триває постійний процес реконструкції.

  - Прямо зараз реконструюємо зали основного будинку музейного комплексу. Робимо це почергово, оскільки грошей на повну реконструкцію не вистачає. Все, що ми заробляємо, змушені витрачати на латання дір недофінансування нашого закладу. Коштів катастрофічно не вистачає, але навіть попри це ми вже реконструювали перший, другий і десятий зали. Там повністю оновлено експозицію та умеблювання. У планах - оновлення всього комплексу, крім сьомого залу - кабінету Пирогова, який залишимо у незмінному вигляді. Якщо б знайшовся меценат, який підставить нам плече у цій справі, то всі роботи завершили б за рік. Як ні - доведеться потрудитися довше.

- То до спонсорів, мабуть, варто звернутися окремо?

  - Тому й хочу звернутися до усіх, хто може допомогти музею: багатих людей, мільйонерів, латифундистів, олігархів, хоча й не дуже розумію, що означає останнє слово (посміхається. - Авт.). Згадаємо приклад українського підприємця та землевласника Михайла Терещенка. Ця надзвичайно багата людина жила по суті на невеличкі проценти, а гроші вкладала у будівництво: споруджував гуральні, житло для робітників, відкривав поряд школи, медичні пункти, культурні центри. Так, він не бідував у особистому житті, але все ж таки жив у рамках загальнолюдських потреб. Нинішні багатії про ці рамки геть забули, живуть - жирують, ні про кого не думають. Але так не може тривати вічно... Якщо вони порядні люди, то мають задуматися про державу, про її культуру, історію, майбутнє. Рано чи пізно доведеться опам'ятатися і прийти до меценатства. Якщо це розуміння не прийде до нинішніх олігархів, то воно прийде до їхніх дітей чи онуків.

- Знаю, що в музеї нині загострилася ще одна проблема. Чи буде ребальзамований Пирогов, адже раніше цю процедуру виконували московські фахівці?

  - Це дуже серйозна проблема. Всі терміни ребальзамації вже минули. А єдина структура в світі, яка спеціалізується на такій роботі - науково-дослідний і навчально-методичний центр біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин (ВІЛАР), розташований у Москві. Саме його фахівці за допомогою сучасних, у тому числі й нанотехнологій, контролюють і підтримують у належному стані тіла Леніна, Кім Ір Сена, Кім Чен Іра, Хо Ши Міна та інших. Відмовили радянські фахівці свого часу хіба що китайцям. Тому тіло Мао Цзедуна, яке Китай був змушений бальзамувати самостійно, нині не в найкращому стані, його навіть демонструють лише з одного боку, бо з іншого воно трохи підгниває... Без допомоги ВІЛАРу ребальзамацію ми не зробимо, і ніхто в світі її не зробить.

- Ви звертали увагу Міністерства охорони здоров'я на цю проблему?

  - Думаю, що це проблема не тільки профільного Міністерства, а й Міністерства економіки та фінансів, Міністерства закордонних справ, проблема наших дипломатів, які не хочуть проводити перемовини з росіянами. Знайшли крайнього - заступника міністра, який у відповідь на усі мої листи пише таке: "Не рекомендуємо заключати контракт із країною-агресором" і приписка "Шукайте спеціалістів в Україні". А що ж шукати, як немає?! І так вже другий рік - понад двадцять листів, а відповідь - одна. Більше того, мені ще й дорікають, що я, мовляв, не патріот України. Та я патріот більший, ніж дехто з тих, хто мені таке каже. Я - українець! Я був на війні. І маю моральне право говорити нині не дуже популярні речі. Тому шкода дивитися на декого з депутатів і слухати те, що вони говорять. Прийде час і нащадки просто сміятимуться з них.

- То скільки приблизно ще витримає тіло Пирогова без ребальзамації?

  - Думаю, ще десь із рік протримається. А далі можуть піти незворотні процеси…

Досьє "Міста"

Петро Маркович Гунько народився 1 липня 1949 року в селі Прилуцькому Калинівського району Вінницької області.У 1968 року закінчив Вінницьке медичне училище ім.Заболотного.Під час служби на Чорноморському флоті брав участь у бойових діях на території інших держав. У 1979 року з відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут ім.Пирогова.Упродовж десяти років працював завідувачем відділення та головним лікарем санаторію "Хмільник".Із 1992 року - протягом майже 19 років - головний лікар Вінницької обласної клінічної лікарні ім.Пирогова. У 2010 році призначений генеральним директором Національного музею-садиби М.І.Пирогова.

Довідка "Міста"

  Національний музей-садиба М.І.Пирогова розташований у південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний учений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.

  Метою діяльності Національного музею-садиби М.І.Пирогова є збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Музей відноситься до найважливіших об'єктів культурної спадщини України і займає особливе місце у внутрішньому і міжнародному туризмі.

  Експозиція, яка розгорнута у будинку М.І. Пирогова, складається із 12 розділів. Кожен із них відображає певний період життя і діяльності вченого. Послідовно розкривається лікарська, наукова, педагогічна і громадська діяльність М.І. Пирогова. Особливо підкреслюється його внесок у розвиток вітчизняної і світової науки, показано пріоритет вітчизняної медицини в низці відкриттів і пропозицій вченого. Окремий розділ експозиції присвячений втіленню в життя ідей Пирогова.

  До меморіального комплексу відноситься церква-некрополь, де зберігається доступне для огляду набальзамоване тіло Пирогова, музей-аптека, в якій розгорнута експозиція, що відтворює приймальну і операційну Пирогова. Створений інтер'єр сільської аптеки другої половини ХІХ ст., де представлене аптечне начиння та посуд. Фігури для музею-аптеки виготовив київський скульптор С.М. Британ.
Це єдиний в Україні і на теренах країн пост-радянського простору музей, який має таку унікальну структуру.

  Фондова колекція музею складає більше 17 тисяч одиниць збереження.

  У музеї створено і обладнано спеціальну лабораторію, де мають виконуватися роботи з чергових ребальзамацій тіла Пирогова.
Музей є навчальною базою Вінницького національного медичного університету. Тут проводяться заняття з історії медицини, засідання студентських наукових гуртків тощо.
Враховуючи великий внесок Миколи Пирогова у світову і вітчизняну науку, а також значну роль музею у вивченні та збереженні історії України, Указом Президента України музею-садибі М.І.Пирогова 10 червня 1997 року надано статус національного.

 

 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

174

На особисте запрошення Сергія Моргунова та Валерія Коровія на фінальному концерті фестивалю VINNYTSIA JAZZFEST-2017 виступить французький бенд ...

164

У Жмеринці термомодернізують два дитячих садочки і дві школи.   Крім повного утеплення будівель, у навчальних закладах змінюють ...

163

На Немирівському шосе продовжують ремонтувати дорогу.   Завершити мають у жовтні. А от велосипедну доріжку вздовж дороги ...

163

Розгляд апеляційної скарги перенесли, бо підозрюваний - у лікарні   Апеляційну скаргу в частині розміру застави затриманому за ...

162

Ремонт мосту триватиме і наступного року   Рух по Київському мосту відновити планують у жовтні. Зараз майже усі ремонтні роботи ...