"Зміни потрібно робити самому, а не чекати, поки хтось прийде і зробить"

Брацлавський селищний голова Віталій Мазур розповів, чому хоче, аби процес об'єднання громад тривав, і як переконував людей у сусідніх селах приєднатися до Брацлава

  На Вінниччині ще одна громада вирішила об'єднатися. Створити свою успішну громаду із своєю стратегією розвитку хочуть у селищі Брацлав, що у Немирівському районі. Активно над цим працює 34-річний селищний голова Віталій Мазур. Селищним головою пан Мазур вирішив стати у 2015 році. До цього працював юристом у Вінниці і Києві, мав судову практику. Чому ж вирішив змінити кар'єру юриста на посаду селищного голови, а також про плани, які збирається втілювати у життя після отримання статусу об'єднаної територіальної громади, Віталій Мазур розповів у ексклюзивному інтерв'ю "Місту".
Сьогодні Брацлав - це невелике селище, яке розташоване на березі Південного Бугу. Є агрономічний коледж, дві школи, відоме на всю Україну підприємство ТДВ "Брацлав", яке займається доїльним обладнанням. У селищі розвивають спорт, створили навіть свою футбольну команду. Поселення має цікаву історію - колись Брацлавське воєводство мало чим поступалося Києву. Тепер, зі слів селищного голови Віталія Мазура, вони хочуть повернути колишню славу. Допомагають йому фахівці проекту сприяння децентралізації в Україні ПУЛЬС і ВРВ АМУ.

- Пане Віталію, чому вирішили змінити професію юриста на селищного голову?

- Мені не подобалося те, що відбувалося у Брацлаві. Вирішив, що зміни потрібно робити самому, а не чекати, поки хтось прийде і зробить. Процес децентралізації дає нам можливість відновити якусь історичну справедливість. Ми хочемо повернути розвиток у нашу громаду.

- Коли отримаєте статус об'єднаної територіальної громади?

- Ми тільки отримали позитивний висновок обласної державної адміністрації, зараз ще проводимо сесії із тими селами, які до нас приєднуються. Будемо знову подавати рішення наших сесій до облдержадміністрації. Потім будемо чекати, щоб адміністрація подала документи ЦВК. Далі плануємо на осінь вибори, і із 1 січня 2018 року фінансово і організаційно будемо відповідати повністю об'єднаній громаді. До Брацлава приєднаються два села - Монастирське і Грабівці. Загалом за перспективним планом, який затверджено Кабінетом Міністрів ще у 2015 році, до Брацлава мало б приєднатися 10 сільських рад. Оскільки об'єднання є поки добровільним, то ми проводили дуже багато роботи із мешканцями, і поки досягли того, що дві громади до нас приєднуються.

- Чому не хочуть приєднуватися інші?

- Робота у цьому напрямку ведеться із 2015 року, дякуючи нашому регіональному відділенню Асоціації міст, які приїжджали до нас із консультаціями, щоб показати переваги об'єднання. Відзначу, що Вінницьке регіональне відділення Асоціації міст України багато провело роботи у цьому напрямку. Там, де бувають спеціалісти Асоціації міст, процеси набирають обертів і громади приходять до об'єднання.
У селах ми наштовхувалися на несприйняття цього процесу самими головами і потім вже громадянами. На мою думку, не розуміють до кінця суті цієї реформи і її переваги. Мешканці сіл - це переважно люди старшого покоління, і вони усе порівнюють із тим, як було раніше. Хоч ми й пояснюємо, що це реформа іншого зразка, європейського рівня. Об'єднання створюється не заради об'єднання, а передається значна частина повноважень у громади. Громада може вирішувати питання самостійно, прогнозувати і створювати стратегію свого розвитку. Людям ці процеси важко зрозуміти. Районні адміністрації, як вертикаль влади, мали б забезпечувати державну політику, але, скажімо так, вони не завжди допомагають. Я б не сказав, що у Немирові хтось заважає об'єднанню, але й допомоги теж немає. Від цих двох громад ми отримали згоду, бо змогли переламати недовіру і скепсис, який у них був. До сільського населення доноситься викривлена ситуація про об'єднання, і вони скептично до цього ставляться.

- Чиновники на рівні районів проти децентралізації?

- У процесі децентралізації роль районних адміністрацій не зрозуміла. Фактично вони припинять свою діяльність. Районні ради - теж не зрозуміло, у якій ситуації. Районний бюджет втрачає кошти, коли громади об'єднуються, бо ці гроші йдуть у громади. Ця невизначеність не сприяє тому, аби районні чиновники брали активну участь у процесах децентралізації.

- Як у своїй громаді пояснювали людям, що процес децентралізації принесе позитивні зрушення?

- Ми фактично "на пальцях" все показували і розказували. Всі голови громад, які об'єдналися, і ті, які уже у цьому процесі, чекають на ухвалення закону, що дозволить розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Зараз ними розпоряджається Держгеокадастр. Також розказували про фінансовий зиск. Зараз, наприклад, багато сіл живуть, маючи бюджет 300-400 тис. грн. на рік. Цієї суми якраз вистачає для того, щоб заплатити заробітну плату працівникам сільської ради. Тим селам, які до нас приєднуються, ми кажемо, що вони нічого не втрачають, і гроші також будуть надходити до села. Село нічого не втрачає, а навпаки. Інфраструктурна субвенція теж піде на розвиток села.

- Що очікуєте від об'єднання?

- Звичайно, очікуємо дуже великих змін. Коли спілкуюся із головами, які вже об'єдналися, то по-доброму їм заздрю. Вони отримали фінансовий ресурс, інші повноваження, нові можливості для розвитку. Ті громади, які уже об'єдналися, отримали кошти із фонду Регіонального розвитку як інфраструктурні інвестиції - і це доволі значні суми. За інших умов села таких грошей ніколи не бачили б. Ми очікуємо, що кошти від податку із фізичних осіб будуть залишатися у громаді, а вони вимірюються у мільйонах. Бюджет об'єднаної громади зросте у рази, як показує приклад тих громад, які уже об'єднались.

- Що плануєте зробити за ці кошти?

- Дуже багато планів і проблем, які потрібно розв’язувати. Ми маємо проблеми із водопостачанням, система якого стара і багато років не оновлювалась. Недостатньо вуличного освітлення, і й дороги теж потрібно ремонтувати. Плануємо розвивати зелений туризм. Отримавши фінансовий ресурс, ми б хотіли не розпорошувати кошти, і через те працюємо над стратегією сталого розвитку. Потрібно визначити пріоритети розвитку нашої громади.

- Які, можливо, потрібно ухвалити закони на державному рівні для пришвидшення процесу децентралізації?

- Дійсно, ми дуже чекаємо закону про розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, якими зараз розпоряджається Держгеокадастр. Ненормальна ситуація, коли громада розпоряджається тільки землями, які є у межах населених пунктів. За межами населених пунктів, хоч ті землі й відносяться до них, але права розпоряджатися ними у громади немає. Хотілося, щоб на законному рівні визначалася наша система повноважень надалі. Яка буде ланка керівництва на рівні районів? Хотілося б, щоб законодавець це все чітко прописав.

- Як Ви оцінюєте процес децентралізації на Вінниччині?

- Мені здається, що процес децентралізації у Вінницькій області йде непоганими темпами.

 


Інна МАРТОНІКОВА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

275

Протягом трьох годин 16 липня оперативники карного розшуку Головного управління Нацполіції Вінниччини та працівники Вінницького ...

222

У Жданівській об’єднаній територіальні громаді, що у Хмільницькому районі відкрили нову сучасну амбулаторію загальної практики ...

205

У Вінницькій області на виборчому окрузі №17 (центр – місто Ладижин) заявили про напад кандидат у народні депутати України та волонтер ...

194

У зв'язку з реконструкцією трамвайної колії по вул.Соборній та враховуючи проведення робіт на Замостянській, до 29 липня буде повністю ...

187

Вінниця підтвердила рейтинг інвестиційної привабливості на рівні «invA+». Це дані рейтингового агентства IBI-Rating. Про це сьогодні, 17 липня, ...