Олексій Савелюк: Свою тверезість можна підтримувати, залежність не зникає - це хвороба на все життя

Олексій Савелюк: Свою тверезість можна підтримувати, залежність не зникає - це хвороба на все життя

У Вінниці почало роботу представництво "Міжнародної антинаркотичної асоціації"

 Нещодавно у Вінниці відкрився Центр психо-соціальної реабілітації. Подібні центри уже не перший рік активно працюють у Києві, Запоріжжі, Одесі, Львові, Черкасах, Житомирі, Харкові, Дніпрі, інших містах. Загалом їх по Україні - понад 48, які співпрацюють із "Міжнародною антинаркотичною асоціацією", і близько 500 - які діють самостійно. Представники "Міжнародної антинаркотичної асоціації" на Вінниччині працюють уже майже чотири роки. Їх завдання - це пропаганда здорового способу життя і надання інформації про ті чи інші заклади, куди можна звернутися при відповідному запиті. І переважна більшість звернень надходить від чоловіків. Як допомагають людям, які мають наркотичну, алкогольну й ігрову залежність, розповів координатор відділу профілактики "Міжнародної антинаркотичної асоціації" Олексій Савелюк.

 - Ми займаємося профілактикою негативних явищ у суспільстві. Переважно, це проблеми із алкоголем, наркотиками, ігроманією, іншими залежностями, які призводять до негативного способу життя. Надаємо консультації по телефону, проводимо семінари на тему "Залежність і співзалежність". Допомагаємо людям відшукати мотивацію, створити клімат у сім'ї, який спонукає залежного до дій, - каже Олексій.

  - Люди, які мають залежність, самі до вас звертаються по допомогу чи, можливо, все-таки їх приводять рідні?

 - В основному звертаються рідні із проблемами, які є у когось із членів сім'ї чи близьких - це алкоголь, наркотики й ігроманія. Звертаються люди із психологічними травмами. У процентному відношенні більшість все-таки приходить із алкогольною залежністю. І на це є відповідь - алкоголь у нас дозволений, рекламується, вільно продається. Як показує медична документація - це наркотична речовина. Проте люди на це чомусь не звертають уваги. Багато хто шукає допомоги для людини, яка потрапила у залежність, але мають певну ілюзію, що у них все добре. Ми починаємо поступово пояснювати, що проблема є і у рідних. У нас проводяться тренінги у співпраці із медичними установами і родинами.

- Як працюєте із людьми, які до вас звертаються?

- Багато кого вдається витягти із залежності. Є випадки, коли люди повертаються до нормального способу життя - відтворюють сім'ї, влаштовуються на роботу. Ми їм гарантуємо анонімність, вони не стають на облік. В основному ми працюємо на тренінгах із психологами, арт-терапевтами, соціальними психологами, адиктологами (Авт. - Адиктологія - наука про залежну поведінку). Ми намагаємося подати інформацію не сухо. Стосовно роботи самих центрів, розроблена спеціальна програма, яка поділена на етапи. Перший етап - адаптаційний. Людина адаптується у групі, до правил поведінки у центрі. Біля залежного перебувають волонтери, які йому у всьому допомагають. Спочатку психологи спілкуються по 5-10 хвилин, щоб не перевантажувати людину. Ведеться аналіз її поведінки. Є певний розпорядок, за яким вони живуть: там все чітко прописано, що вони мають робити. Наступний етап - подання інформації. І третій етап - запуск програми. Закінчується все екзаменами.

- Здають екзамени, як у школі?

- Людину не потрібно оцінювати, вона сама собі дає об'єктивну оцінку, наскільки зрозуміла інформацію. Це дає об'єктивну картинку, тому що працює із людиною терапевтична спільнота. Людина починає задумуватися, чи не перебуває вона в ілюзії. Є й такі, які ухвалюють рішення перервати курс реабілітації і, на жаль, такі люди зриваються. Дехто повертається до центрів і продовжує роботу над собою, а деякі шукають інших методів подолання своїх проблем. І ті, що проходять реабілітацію, бачать це, хто зірвався, діляться своїм досвідом із тими, хто перебуває у процесі відновлення.

- Як довго потрібно лікуватися, аби позбутися залежності?

- Мінімальний курс - місяць, а максимальний - 12 місяців. Закритий стаціонар - це проживання людей у центрі. За людиною є постійний нагляд, вони ходять у місто, магазини, на прогулянку. Але у супроводі - щоб не могли купити алкоголь, наркотики чи піти грати. На перших етапах відновлення людина ще не вміє реагувати на провокації "друзів", хоч, можливо, й розуміє, що це неправильно. У алкоголю і наркотиків дві дії - знеболюючий і антидепресант. Коли мозок отримує цю інформацію, найбільш короткий шлях перейти із негативної у позитивну стадію - це вжити. Коли йде уже крах, людина не розуміє, чи це їй потрібно. Ми маємо зробити так, щоб мозок позбавлявся негативних емоцій без деструктивних способів. Із кожним клієнтом працюють індивідуально, виявляють причину. Є таке, що людина без вживання не може піти спілкуватися до того чи іншого кабінету. А так сто грамів випив - і сміливості придалося. У когось причина залежності пов'язана із дитинством.

- Часто пацієнти переривають курс?

- Часто. Людина починає сприймати адекватно інформацію після 12 місяців повної хімічної чистоти. До цього вона перебуває у ілюзії. Спеціалісти, які працюють, знають, як залежним показати, що це міф, що людина помиляється, і, як правило, доводять це їм. Людина, коли проходить курс, розуміє, що їй говорять рідні, спеціалісти, і коли перебуває у хімічній чистоті, починає розуміти, що готова змінюватися. Робота ведеться цілодобово. Важливо розуміти, що центри - це не тюрми, тому можуть і піти із центру. Ми повідомляємо рідних, буває, що рідні просять повідомити про це поліцію. Загалом у Вінниці легко знайти людину, тут є багато камер відеоспостереження.

- Який вік тих, хто до вас приходить?

- Від 18-ти і у основному до 45 років. Хтось із них на початковій стадії, ми його умовно називаємо "рожевий період". Середній вік це - 30 років. Таких людей найбільше. Це саме ті люди, які б мали створювати родину, розвивати країну, але ведуть деструктивний спосіб життя.

- Із якої залежності простіше виводити людину?

- Із наркотичної залежності легше виходять люди, які досягли вже певного дна. Пройшли певні кола пекла і прекрасно розуміють, що їм заважає. Люди, які у відчаї, швидше відновлюються. Ті, хто перебуває у "розовому періоді": у них все добре і немає ще певних видимих уражень організму. Вдається приховувати від рідних свою залежність. Якщо брати алкогольну залежність, то там навпаки, коли людина ще не заглибилася і тільки побачила, що є перші запої, і відчуває, що не може переносити алкоголь у таких дозах. У людей, у яких уже це спосіб життя - третя стадія, то пояснити їм все набагато важче. Потрібен більший період для реабілітації. Ігроманія - як показує практика, самою грою не обмежується. Для цього потрібна енергія. У цьому випадку доходить до того, що людина їсть, спить і ходить до туалету у одній кімнаті. Хвороба прогресує. Ми бачимо, коли ці люди до нас приїжджають - вони за собою не слідкують. Вони всі у грі, їм у суспільстві дуже складно, некомфортно, боляче - тому йдуть у віртуальний світ, вживають якісь речовини, аби отримувати енергію.

- Чи можливо повністю позбутися залежності?

- Свою тверезість можна підтримувати, залежність не зникає - це хвороба на все життя. Щоб підтримувати тверезість, потрібно допомагати іншим. І коли допомагаєш, йде нагадування про те, що у тебе є. Тоді немає ілюзії, що у тебе все гаразд і не потрібно дотримуватися рекомендацій. Надаються рекомендації, як і при інших хронічних захворюваннях.

- Тобто після проходження відновлення, людина отримує рекомендації, за якими має жити?

- У центрах надають 21 рекомендацію залежному і 35 рекомендацій рідним. Це конкретний список, як поводитися і реагувати у тій чи іншій ситуації. Адже є ситуації високого ризику. Наприклад, правило "чисті руки": залежного від наркоречовин не слід хоча б перший рік-два після проходження реабілітації відправляти до аптеки. Це може викликати певні асоціації. Шприц, таблетки можуть відтворити у пам'яті ту ейфорію, у якій залежний перебував, і буде зрив. Так само людині, залежній від алкоголю, не потрібно давати пляшку, щоб він розливав, навіть якщо він не п'є і пройшов курс відновлення. Коли ми проводимо аналіз зривів, то це порушення комплексу рекомендацій. Вони написані кров'ю - це життя тих людей, які померли, недотримуючись цих рекомендацій. У мене немає статистики смертності, але є групові чати, де ми спілкуємося між собою, і там часто приходять повідомлення про смерть. Як правило, це люди, які перервали курс.

- Що стає причиною зривів у залежних після лікування?

- Причини різні. Часто причиною зривів стає саме родина. Не тому, що вони погані, а тому, що вони просто щось не так зробили, не дотрималися рекомендацій. Тому ми пояснюємо їм, як потрібно себе вести, щоб у залежного не було зривів.

- Де розташований центр у Вінниці, куди можуть прийти люди, яким украй потрібна допомога?

- Адреси центру ми не розголошуємо, оскільки своїм клієнтам гарантуємо конфіденційність. Проте до нас можна телефонувати на гарячу лінію - (068)-748-78-78, (063)-260-61-62

 


Інна МАРТОНІКОВА



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

271

Що очікувати вінничанам від нової Пенсійної реформи - розповіла начальниця головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій ...

95

Перевізник вибачився за свого працівника і готовий передати бійцю місячну зарплату водія та причіп із дровами   Майже три десятки ...

91

Пам'ятник Симону Петлюрі у повний зріст урочисто відкрили у Вінниці 14 жовтня.   Цього дня українці відзначають Покрову, День ...

91

12 жовтня у Вінницькій облраді зареєстрували нового депутата.   Пенсіонер Микола Віннічук "зайшов" в облраду від партії "Укроп" замість ...

89

Напередодні Дня захисника України у Вінниці у Будинку офіцерів нагородили військовослужбовців.   Їм вручили грамоти, грошові премії. ...