Україну чекає... українізація

Україну чекає... українізація


Коли Верховна Рада розпочне шосту сесію у лютому, на депутатів чекають нові баталії щодо мовного питання. Уже зареєстровано три законопроекти про державну мову і механізми її захисту. Вони передбачають майже повну українізацію медіа-простору, книговидання, кінематографа, реклами і культурного простору. І хоч законопроекти ще не пройшли комітетів і першого читання, дискусії щодо змісту не вщухають.
Парламентські комітети отримали на опрацювання три подібних законопроекти: "Про державну мову" (№5670), "Про мови в Україні" (№5556)", "Про функціонування української мови як державної і порядок застосування інших мов в Україні" (№5659)". Кожний із них містить низку дискусійних норм, що викликали бурхливе обговорення у соціальних мережах.
Найрезонансніший із варіантів - законопроект "Про державну мову" (№5670), над яким працювала велика експертна група і під яким підписались 33 депутати, серед них - Ганна Гопко, Ірина Подоляк, Вікторія Войціцька. В основі - досвід мовної політики Франції, Польщі і Латвії, розповів "Радіо "Свобода" один зі співавторів тексту й координатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.
У законопроекті все спрямоване на те, щоб гарантувати виконання 10-і статті Конституції і допомогти українцям отримувати інформацію і послуги державною мовою, каже він. Зокрема, визначене коло осіб, які зобов'язані вільно володіти українською. Йдеться про перших осіб держави, очільників ключових відомств, депутатів, держслужбовців усіх рівнів і дипломатів, суддів, медпрацівників. Із часом усі перелічені особи повинні скласти іспит на знання мови у Центрі української мови.

Від дитсадочка до аспірантури мовою освітнього процесу стане українська. Це ж стосується і наукового процесу і питань культури: зокрема театральні вистави іноземною мовою "у державному чи комунальному театрі супроводжуються субтитрами державною мовою".

Телеканали і радіостанції, передбачає законопроект, мають здійснювати мовлення державною. Якщо ж хтось із, скажімо, гостей ефіру говорить російською, мовник зобов'язаний надати синхронний переклад. І, щонайменше, кожна друга книжка у книгарні має бути українською мовою. Мовою публічних заходів є державна мова, це стосується також обслуговування споживачів.
Для того, щоб запровадити нові правила, законопроект передбачає перехідний період.
"Закон набуває чинності через два місяці після опублікування, але норми, які стосуються книговидання, преси, набувають чинності через рік, через два роки. Деякі через шість місяців", - пояснює Шамайда.
На суржик закон не поширюватиметься, запевняє він.
"Люди говорять живою мовою, і ніхто людей не може за це переслідувати", - каже він.
 

"Місто" запитало у вінничан: "Чи буде від цього закону користь, чи шкода?"
Неля Яківна, пенсіонерка:
- Рідна мова ніколи шкоди не завдасть.
Сергій Вдовиченко, оператор виробництва:
- Нічого не зміниться. Хтось собі щось придумує заради рейтингів, а люди і далі спілкуватимуться, як їм буде зручно.
Руслан, охоронець:
- Думаю, що у цьому нічого такого страшного немає. Це принесе користь суспільству якщо не зараз, то у майбутньому.
Тетяна Василівна, учителька:
- Користі, звісно. Потрібно поглиблювати вивчення української мови. Нею мають розмовляти особливо всі вчителі і держслужбовці.
Микола Бондаренко, працівник на виробництві:
- Це - маразм. Коли останнього разу внесли такий закон, у нас війна почалася. Чиновників давно зобов'язали перейти на українську, але вони так і не перейшли.

Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк:
- Закладається дуже багато спекулятивних речей через те, що немає економічного зростання, немає реальної видимості і відчуття реформ. Політичні партії і влада як така розуміють, що треба зайняти населення якимись іншими питаннями. Тому вони будуть намагатись переключитись на старі мовні теми.
Політтехнолог Сергій Гайдай:
- Я знаю багато активістів, які зацікавлені піднімати мовне питання будь-коли, незважаючи на те, чи прикривають вони щось цим. Просто так налаштований наш мозок, що нам здається, що ніщо не відбувається саме по собі, за всім стоїть чийсь задум.
Політичний оглядач, публіцист Назарій Заноз:
- Однією із перешкод до розуміння українців є зневажливе ставлення Кремля і його посіпак до української мови, адже вона є ключем до культурних кодів народу. Вона зберігає у собі пам'ять і ідеї поколінь, не дає забувати, чому ці сусідні нації такі різні, тому її охорона і розвиток - це інвестиція у завтрашній день. Уже давно настав час, щоб захистити те, що багато століть оберігає народ.

 


Максим ЗОТОВ



Коментарі відвідувачів

НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ

1334

Пропоновані кандидатури на посади голів кількох облдержадміністрацій оприлюднив віце-прем"єр-міністр України Павло Розенко. ...

463

День Державного Прапору, який українці відзначатимуть 23 серпня, традиційно розпочнеться з урочистого підняття прапора на Майдані ...

309

Експертна група конкурсу "Бюджет громадських ініціатив Вінницької міської ОТГ" 15 серпня визнaчила 36 проєктів, зa які містяни зможуть ...

290

Міфічна загроза чи реальна перспектива Через подорожчання електроенергії для підприємств на 25% з першого липня деякі галузі опинилися ...

273

Уже 28 мільйонів українців підписали декларації зі своїми лікарями. Як переконує прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, це значить, ...